Вибори 2012

Вибори 2012 17-й виборчий округ

Статті

 

Победившая ROSHEN

Коля Воробьев ,

журналист, ОК "Евро-патруль"


nShare
Пристрасті навколо парламентської кампанії поволі вщухли, а новообрані депутати навіть встигли обрати керівництво Ради.


Разом із тим, досі залишається невирішеною ситуація у п’яти “проблемних” округах, де результати голосування встановити неможливо. Втім, для більшості міжнародних спостерігачів тут є очевидною перемога опозиційних кандидатів. Швидше за все, вже в березні кандидатам слід готуватись до перевиборів. Але, загальна картина від цього ніяк не зміниться.

До зазначених округів можна було сміливо віднести ще, як мінімум, два - у містах Вінниця, №11 та Жмеринка, № 14 (Вінницька область), де перемогу у опозиційних кандидатів відверто вкрали.

Саме під час підрахунку голосів протягом двох тижнів тут вирувала справжня драма. Вона закінчилась рішенням Вищого адміністративного суду України про фактичне визнання вкрай сумнівних результатів волевиявлення. Таким чином, Об’єднана опозиція втратила ще два багнети, які могли бути вкрай доречними у парламенті нового скликання.

Майже нардеп. Наталія Солейко кандидат від ОО у виборчому окрузі № 11



В окрузі № 11, що розташований у Вінниці, дитячий хірург із 37-річним стажем, член ВО “Батьківщина,” депутат Вінницької обласної ради Наталія Солейко поступилася колишньому Вінницькому міському голові та колишньому голові Вінницької ОДА, колишньому членові “Нашої України”, депутату Вінницької облради Олександру Домбровському, якого пов’язують із фігурою Петра Порошенка.

“Разом із Петром Олексійовичем (Порошенко, колишній міністр економічного розвитку і торгівлі України – авт.) ми підемо до Верховної Ради та створимо свою команду” - заявляв Домбровський в ході кампанії .



О. Домбровський. Фото із сайту депутата.

Проте, “бліцкригу” не відбулось, а результати волевиявлення вдалось встановити лише через два тижні після голосування. Під час затяжного протистояння в ОВК був застосований “джентльменський набір” технологій, починаючи від вимкнення в будівлі електроенергії та візиту “братків” і закінчуючи сумнівними рішеннями судів всіх рівнів та повною безпорадністю правоохоронців.

Пані Наталія, Ви вперше обирались до парламенту. Чому вирішили балотуватись та йти в політику, будучи лікарем за фахом ?

У “Батьківщині” я із 2006 року. Йти на вибори запропонувала партія. Раніше двічі була обрана депутатом Вінницької обласної ради у 2002 і 2010 році. На сьогоднішній день в облраді від “Батьківщини” всього працюють 28 депутатів. До такого кроку підштовхнуло усвідомлення того, що кандидат у народні депутати висувався не від однієї партії, але як представник Об’єднаної опозиції у складі декількох політичних сил.

Оскільки я все життя працювала дитячим хірургом у Вінницькій обласній дитячій клінічній лікарні, з багатьма людьми знайома особисто. Вони також вітали висування моєї кандидатури в окрузі.

На чому Ви робили акцент в ході виборчої кампанії, окрім популяризації програми Об’єднаної опозиції ?

В першу чергу, вся робота будувалась на зустрічах із виборцями. У цій кампанії межі округу було змінено, до Ленінського району міста Вінниці приєднали половину сіл Вінницького району Вінницької області, в яких мене знали лише завдяки професійній діяльності. Адже раніше громадської роботи у Вінницькому районі я не проводила.

Разом із командою їздили по селах, відвідували школи, організації, інші установи. Колективи були різні, тому на мою адресу лунало багато запитань.

Проблема була в тому, що на багатьох державних підприємствах нам було вкрай важко домовитись про зустрічі. Як відомо, у Вінниці є багато навчальних закладів. Але із керівництвом державних вишів домовитись про організацію зустрічі було практично неможливо. Виключенням став хіба що Вінницький Національний медичний університет ім. М.І. Пирогова. В політехнічному університеті на зустріч з цілком зрозумілих причин завітало лише близько 60 осіб. Для порівняння, в приватних навчальних закладах, де нам надавали “зелене світло” для проведення зустрічей зі студентами та викладачами, захід відвідували від 300 до 500 слухачів.

Що стосується зовнішньої реклами, то протягом всієї кампанії, в мене було не більше 10 бігбордів на місяць у всьому окрузі, в той час, як агітація за мого основного опонента була розміщена мінімум на 3-5 бігбордах на кожній вулиці міста. Крім того, одного разу вдалось взяти участь у 20-хвилинному ефірі на місцевому телеканалі та двічі в обласному радіоефірі. Тоді мною і була представлена передвиборча програма.

Чи правда, що в ході спілкування із виборцями кандидат Домбровський агітував віддавати голоси за Вас ? Вам відомо, хто від бізнесу або влади взагалі підтримував Олександра Домбровського ?

Щодо агітації на мою користь, це вперше від Вас чую. Єдине, що мені відомо, коли я представлялась єдиним мажоритарним кандидатом від Об’єднаної опозиції, багато хто із виборців були здивовані. За їх словами, пан Домбровський також говорив, що він є опозиційним кандидатом та закликав підтримати виборчі списки за “Батьківщину”. Дехто навіть запитував, чому хтось із нас не може звільнити місце на користь свого однопартійця.

Стосовно підтримки мого опонента, точно можу сказати про лояльність до нього міського голови Вінниці Володимира Гройсмана. Також в ході кампанії в місцевій пресі можна було побачити спільне фото Петра Порошенка, Володимира Гройсмана, Григорія Заболотного (екс-голова Вінницької облради, переможець на виборах в одномандатному окрузі № 17 – авт.) та Олександра Домбровського, які позиціонували себе як команду друзів, однодумців та, так звану, «Партію Вінничан». Висновки робіть самі.
http//lad.vn.ua/2012/uploads/images/default/1355691644.jpg
Коли, на Вашу думку, настав переломний момент в ході підрахунку голосів ?

Безумовно, ми очікували на фальсифікації та різного роду порушення під час голосування у дільничних виборчих комісіях.(ДВК). Було очевидно, що проти нас діє великий капітал, за кошти якого здійснюється потужна агітаційна кампанія. Різноманітні методи підкупу виборців разом із застосуванням адмінресурсу були звичайним явищем.

Насправді, ми очікували на порушення в день голосування 28 жовтня і ретельно готувались цьому протидіяти. На кожній із ДВК від нас працювали спостерігачі. Також нам допомагали депутати обласної ради від “ВО Батьківщина”. Але в день виборів відбувались лише поодинокі випадки порушень.

Все найцікавіше розпочалось наступного дня після обіду. Мабуть, наші опоненти отримали аналогічні результати за протоколами із дільничних виборчих комісій, в яких я переважала свого найближчого оппонента на 931 голос

Як розгортались подальші події ?
http//lad.vn.ua/2012/uploads/images/default/13556918.jpg
29 жовтня голова окружкому Сергій Сітарський оголосив технічну перерву в роботі на 45 хвилині, оскільки всі члени комісії стомились та зголодніли. Але назад повернулись лише четверо членів ОВК, а решта просто не з’явились. Після чого голова комісії почав дзвонити своїм колегам на мобільний, але із незрозумілих причин вони просто не відповідали. Потім, по телефону представники ЦВК йому роз’яснили, що комісія повинна продовжити роботу із прийому документації за умов, якщо на місці присутні не менше трьох членів окружкому. Після 18:00 до роботи приступили четверо із вісімнадцяти представників комісії.

Але раптом близько 19:00 в Правобережній районній адміністрації міста Вінниці раптово зникло світло. При цьому, електроенергія зникла лише в будівлі, де розташована ОВК. Присутні почали дзвонити в аварійну службу, гарячу лінію міськвиконкому та інші інстанції. За годину проблему вдалось вирішити.
Джерело:
http://20minut.ua/Новини-Вінниці/news/10256090
Комментирование данной новости запрещено.