Вибори 2012

Вибори 2012 17-й виборчий округ

Статті

 

Хто буде наступним губернатором Вінниччини

Як відомо, голова вінницької Облдержадміністрації Микола Джига став депутатом Верховної Ради і тепер йому доведеться повертатись у Київ.
Для генерала, котрий пізнав увесь «сопромат» подільської громадянської опозиції, про що свідчить і результат виборів за ВО «Батьківщина», і котрий діяв, принаймні на публіку, досить зважено на посаді губернатора, звичайно, депутатство - панацея від можливого гніву Сім’ї за результат за Партію регіонів нижчий від очікуваного. Але все, що відбуватиметься далі з кар’єрою Миколи Джиги – це вже інша історія, що не має стосунку до керівництва нашою областю. У нас же тепер ведуться суперечки – прогнози, а хто ж стане новим губернатором?
І на даному етапі, про кого б ми не говорили – це лише версії та припущення.
Перша лежить на поверхні, дуже проста та приблизна. Мовляв, своїх людей проштовхуватимуть і Григорій Калетнік, і Петро Порошенко.
Отже, якщо говорити про ставлеників Петра Порошенка, то, зрозуміло, це можуть бути лише члени «партії вінничан» Олександр Домбровський, Григорій Заболотний, міський голова Володимир Гройсман, або його перший заступник – Валерій Коровій.
Чи реально людям, віддаленим від Партії регіонів стати в області керівником, риторичне питання? Стосовно самого Петра Порошенка, то тут розмови крутяться навколо його можливого прем’єрства та спікерства.
Щодо першого, то він міг стати прем’єром лише в одній комбінації – якби це потрібно було для налагодження стосунків із Заходом. Але це можливо було б, якби Захід вважав наші вибори демократичними. Та, як зауважила соціолог Ірина Бекешкіна, не втримались – спрацювали інстинкти (як не втримався Шура Балаганов, отримавши від Остапа крупну суму, від того, щоб не вкрасти в трамваї гаманець).
Петро Порошенко уже має 20 людей своєї фракції, а тому може торгуватися за крісло спікера. Але якщо Петра Олексійовича все-таки оберуть Головою Верховної Ради, то це може бути певна гра більшості лише для того, аби вибити грунт з-під його ніг на майбутні президентські вибори.
У свій час рвався в крісло губернатора Вінниччини й екс-мер Жмеринки, а нині київський чиновник Віктор Жеребнюк.
Є й інші кандидатури. Можливо припустити, що й УДАР захоче запропонувати свого представника.
Але заточувати простір Вінниччини під свої правила буде не опозиція, не Петро Порошенко, як ймовірний кандидат на посаду президента, а виключно нині діюча влада. До того ж, ставленик її тут має бути людиною досить жорсткою, аби, по-перше, послабити в регіоні, де мешкає півтора мільйони виборців, позиції Порошенка. А, по-друге, коли буде остаточно знято мораторій на продаж землі, він має зробити потрібний «правильний» розподіл – куди й кому має піти родюча подільська земля. Відповідно, новий керівник області має мати далеко не вінницьке походження, аби не бути оброслим серйозними зв’язками в різноманітних структурах вінницького бізнесу, місцевої влади, в тому числі і судової. Тобто кандидатура першого заступника губернатора Івана Мовчана, про яку так довго говорили «більшовики», швидше за все не буде розглядатись Віктором Януковичем. Так само і перший заступник також має бути «варягом», по-перше, аби не було спокуси лобіювати інтереси земляків (і тих, хто мешкає тут, і тих, хто оселився у Києві), а по-друге, він також має добре розбиратись у стратегічній галузі нашої області – сільському господарстві. Як відомо, в нашій області досить багато дрібних власників землі, котрі мають по 1-2 тис. га, тоді як цей ринок давно укрупнюється. І як зауважив заступник мера Вінниці Валерій Коровій: «Рано чи пізно земля матиме двох–трьох власників». Скажімо, Вінницька та Хмельницька області вже в оточенні земель Рината Ахметова. Отже, потрібно наводити і в нас «порядок», віддавати землі в руки такого собі Карабаса Барабаса.
Найсенсаційношою чуткою щодо можливих керманичів області є кандидатура сина президента Януковича – Олександра Януковича. Але…, ну для чого це йому? Не царська це справа бути губернатором аграрної Вінниччини. Правильніше було б сказати, що тут може бути призначеним ставленик Януковича–молодшого. Не виключення, що його призначення лобіюватиме народний депутат Григорій Калетнік, оскільки його син Ігор Калетник має непогані приятельські стосунки із успішним банкіром Олександром Януковичем. Мова йде, скажімо, про того ж Валерія Бевза. Тим більше, що є побажання, аби ця кандидатура не була депутатом. Але ж не забуваймо, ми говоримо про те, що ця людина не може мати жодного стосунку до Вінниччини.
Зовсім свіжа гіпотеза – брат спікера парламенту Володимира Литвина, голова Державної прикордонної служби України генерал армії Микола Литвин. А що, один генерал – губернатор пішов інший прийшов. Але і по цій кандидатурі чимало сумнівів, зважаючи на той таки президентсько-виборчий 2015 рік та акумуляцію земель Вінниччини в «потрібних» руках.http//lad.vn.ua/2012/uploads/images/default/10251583m.jpg
Виплив ще один цікавий факт. Уже завершились вибори на 13-му окрузі тим не менше, досі у Вінниці перебувають люди з команди одного з кандидатів у депутати по цьому округу самовисуванця, регіонала, уродженця Донецької області, банкіра Олександра Шепелєва. Нічого особливого вони тут не роблять, просто моніторять ситуацію в області у бізнесовій сфері, політиці, підшуковують можливе оточення. Для чого б це їм?
Звичайно це далеко не всі скельця в калейдоскопі претендентів на владу у нашій області, аби лише робота нового голови Облдержадміністрації не була подорожжю дилетанта. Наша область уже ниє, як незаживаюча рана від експериментів та реформ.

Джерело: 20minut.ua
Комментирование данной новости запрещено.