Завантаження. Почекайте будьласка...

Ладижин і Трипілля



Е. В. Цвек та інші історики, вивчаючи матеріальну культуру трипільців, спробували виділити локальні варіанти. Якщо за умовну границю взяти течію Південного Бугу, то ліворуч, аж до Дніпра, простягається східний варіант Трипілля, а правобіч, у межиріччі Бугу та Дністра, — західний.
Перший варіант
Буго-Дністровський, розміщується у басейнах річок Рось, Гірський та Гнилий Тікич. Саме тут найдовше та найпильніше зберігалися ранньотрипільські традиції. Серед пам’яток цього варіанту — поселеня Зарубинці, Красноставка, Онопріївка, Шкарівка, Веселий Кут, Миропілля, Гарбузин та інші.

http//www.zori.dokladno.info/images/Pic09.png
Яскраво прослідковується різноманітна техніка орнаментації. Зважаючи на товстостінний характер кераміки, можна припустити, що посуд виготовлено у ранньому періоді трипільської культури.

Другий варіант
Об’єднує трипільські пам’ятки по обидва боки північної частини Південного Бугу і басейну річки Соб: поселення Борисівка, Ладижин-Печера, Уланівка, Бохоники, Біликівці, Лизиківські Хутори, Клишів, Ворошилівка, Цвіжин, Кароліна. До особливостей варіанту належить глиняний посуд із заглибленим орнаментом (у Зарубинцях така кераміка трапляється доволі рідко).

http//www.zori.dokladno.info/images/Pic08.png

Пізній період (С1) трипільської культури. Орнаментація переважно ідентична, проте частина елементів поступово втрачається, зокрема поліхромний розпис.

Третій варіант
Мало вивчений, нараховує невелику кількість поселень у південній частині середньої течії Південного Бугу. Представником цього варіанту є сабатинівський тип трипільської культури — реґіон, обмежений Південним Бугом, із заходу — річкою Удич, зі сходу — нижньою течією Синюхи, а з півночі — річкою Ятрань. У ранньому Трипіллі він був густо залюднений. До цього типу поселень можна віднести Чернятка Бершадського району Вінницької області, Могильне Гайворонського району Кіровоградської області та пізніший Жакчин того ж таки Гайворонського району. Середній період у цьому реґіоні представлений поселеннями біля села Кошаринці Бершадського району Вінницької області, які співвідносяться у часі з поселенням Шкарівка. Поселення Колодисте на річці Синюха Уманського району Черкаської області є пізнішим та одночасним поселенню Веселий Кут.
Четвертий варіант
Датується серединою розвинутого Трипілля і простягається від Києва до Ржищева. Представлений поселеннями Верем’я, Щербанівка. Традиції цього варіанту культури у Буго-Дністровському межиріччі зберігаються аж до початку пізнього Трипілля.
Великий науковий інтерес викликають трипільські поселення Західної Волині. Протягом останнього часу тут відкрито понад 40 поселень, найцікавіші з яких — Бодаки та Лози Тернопільської області, Костянець, Малі Дорогостаї, Ліствен і Хоров Рівненської області, Голишев Волинської області. Переважна більшість поселень розташована у важкодоступних місцинах, на мисах і високих берегах річок. Як вважає М. А. Пелещишин, трипільським племенам часто-густо доводилось виступати у ролі анклавів у ворожому оточенні, зокрема сусідніх племен культури лійчастого посуду.
Викликають інтерес трипільські пам’ятки Південного Побужжя, досліджені істориком П. І. Хавлюком та іншими. Як відомо, Побужжя знаходиться у центрі трипільського масиву. Тут виявлено більше 200 поселень, з них раннього періоду (А) — 16, середнього (В) — 83, пізнього (С) — 90. Археологічні пам’ятки різняться хронологічно, а локально і поготів. Поселення пізнього періоду, бідні на археологічні пам’ятки, представлені зокрема поселеннями Вила Ярузькі, Щовб на Дністрі, Чортория у Побужжі. У місцині села Михайлівка Гайсинського району Вінницької області виявлено розробки кременю, яких не так багато було в інших реґіонах. На околицях села Паріївка Іллінецького району на Вінниччині функціонував єдиний на всьому протязі Південного Бугу кар’єр, де видобували каолінизований граніт для зернотерок, аналоги яких знайдено практично у всіх регіонах трипільської культури. До великих поселень Південного Побужжя зараховують Вербівку, Криштопівку Іллінецького району, Перепеличе, Зарудинці, Юрківці Немирівського району Вінницької області.

http//www.zori.dokladno.info/images/Pic10.png

Посуд так званого молдовського варіанту розписувався різноманітною технікою, зокрема прорисною. Очевидно, начиння належить до середнього періоду. Його прикметною рисою є те, що розписувалась вся поверхня. Для порівняння: у класичному трипільському посуді цього етапу розпис наносився лише на верхній третині — щонайбільше половині.

Топографія трипільських поселень середнього Побужжя, досліджена С. А. Гусєвим, є, радше, аналогічною волинському варіанту, аніж буго-дніпровському. Поселення розташовувались на крутих схилах берегів річок (Тростянець, Шкуринці, Степанівка на Вінниччині), і навіть на невеликому острові (в районі села Красненьке). Чечельник на Вінниччині лежить на висоті 40 м над рівнем води. Дослідники Н. М. Шмаглій та М. Ю. Відейко вбачають чимало спільного між поселенням-гігантом Майданецьке та пам’ятками чечельницької групи. Вони ж стверджують, що у першій половині пізнього періоду трипільської культури на всіх обширах переважають томашевсько-сушківські общини — останні нащадки класичних трипільців. Ці общини довше за інших зберігали трипільські традиції, особливо в орнаментації керамічних виробів.
Локальні особливості трипільської культури мали позитивне, об’єднавче значення тільки певний час. У другій половині пізнього періоду, коли вирізняльні елементи стали переважати об’єднавчі, трипільська культура почала занепадати. Трагічними були взаємини трипільців та племен культури кулястих амфор у другій половині ІІІ тис. до н. е. Войовничі і рухливі кочовики скорили спочатку племена культури лійчастого посуду, а потім — пізніх трипільців. Розчинившись у величезній масі зайд, трипільська культура як цивілізаційне явище невдовзі зникла. Проте і племена культури кулястих амфор проіснували на історичних обширах України вкрай недовго. Лишень за кілька століть їх змінили племена культури шнурової кераміки, а в тім, це вже був бронзовий вік.

Джерело: http://www.zori.dokladno.info/postup-ta-smerkannya-trip-lsko-kulturi/lokaln-var-anti.html
29 квітень 2012 | | Автор:Arhip | Переглядів: 2434 Коментарів: 0

Додати коментар

Ви зайшли на сайт як незареєстрований.
Ви можете зареєструватись або увійтипід своїм им'ям.
Також Ви можете увійти через одну із соціальних мереж - Увійти через соцюмережі
Оголошено місячник  добровільної здачі зброї Оголошено місячник добровільної здачі зброї По факту розтрати міжнародної допомоги  в Ладижині відкрито кримінальне провадження По факту розтрати міжнародної допомоги в Ладижині відкрито кримінальне провадження Ладижин потопає у хащах амброзії Ладижин потопає у хащах амброзії В центрі Ладижина  зявилось «джерело»   невідомого походження В центрі Ладижина зявилось «джерело» невідомого походження 	В  Ладижині розгортається  нова медіа-війна навколо комунального радіо В Ладижині розгортається нова медіа-війна навколо комунального радіо Екологи запустили новий еко-проект Екологи запустили новий еко-проект "Екологічна карта Ладижина" Ладижинське водосховище зазнало екологічного впливу Ладижинське водосховище зазнало екологічного впливу   В Ладижині відбувся  перший регіональний екологічний форум «Суспільство ЗА чисте виробництво» В Ладижині відбувся перший регіональний екологічний форум «Суспільство ЗА чисте виробництво» В Ладижині відбувся творчий вечір молодої  поетеси Марійки Брушницької В Ладижині відбувся творчий вечір молодої поетеси Марійки Брушницької   І знову про Четвертинівку.  Конфлікт навколо  передачі майна триває. І знову про Четвертинівку. Конфлікт навколо передачі майна триває. Громадськість запустила новий проект: «Поділля:  ойкумена-інкогнита.  В пошуках минулого». Громадськість запустила новий проект: «Поділля: ойкумена-інкогнита. В пошуках минулого».  Ладижинська громадська рада запустила власний  сайт Ладижинська громадська рада запустила власний сайт Екологи: В Ладижинських хуторах розпахали   під буряки скіфські кургани Екологи: В Ладижинських хуторах розпахали під буряки скіфські кургани 33 канал: Проти екс-працівника колонії сфабрикували справу із наркотиками? 33 канал: Проти екс-працівника колонії сфабрикували справу із наркотиками?

Логін
Пароль