Завантаження. Почекайте будьласка...
Головна сторінка - Суспільство, Интервью 33 канал: Як живеться праправнучці Шевченка у Ладижині?

33 канал: Як живеться праправнучці Шевченка у Ладижині?

Автор: Вікторія Микитюк
газет " 33 канал"


Валентина Сушицька із Ладижина — тричі правнучка Тараса Шевченка по сестрі Катерині. На підтвердження своїх слів має навіть довідку.

У своїх 80 — вона активна, завжди нафарбована та знає напам'ять практично всі його вірші. Найулюбленіший — «І мертвим, і живим». Живе скромно. Про свій рід розповідає неохоче — прославляє Великого Кобзаря у поезії, яку пише сама. Після смерті чоловіка Валентина Соловеївна мешкає сама. Є син Едуард — в Одесі.0081_0_f009db9efccc0e0ac6b0750400e7f2c3.jpg (30.41 Kb)

– У нашому роду дуже багато дівчат, хлопці чомусь не виживали. Було так: старша сестра Тараса Катерина Шевченко вийшла заміж за кріпака Антона Красицького, - показує фамільне дерево Валентина Сушицька. - У них народилось двоє синів та Федора, це моя прабабуся. Вона вийшла заміж за Онуфрія Бондаря, і в них народився Мартин — мій дідусь. Саме йому колись пощастило побачити самого Тараса Шевченка. Це було у Зеленій Діброві на Черкащині. Хлопчику тоді було 9 років. Батьки працювали у полі, а у двір зайшов якийсь чоловік. Розпитував, як кого звати, і залишив записку та великі на той час гроші - 25 карбованців - під скатертиною. Батьки були неписьменні, то вони не могли прочитати слова Тараса. Тому листа відібрав у них управитель. Сказав: «О! Знов бунтiвник об'явився». Після того Шевченка забрали під арешт у Прохорівці. Родичі дуже пишалися, що в них тече кров Великого Кобзаря. Коли молились перед образами, то звертались до самого Тараса, бо він біля Бога і має їх почути. Так і я роблю досі, коли на душі важко.6038_0_439554f9ee637d780975546c4b97684e.jpg (75.69 Kb)

– По батькові Ви Соловеївна. Хто дав татові таке незвичне ім'я?


– Взагалі батька назвали по-церковному Сильвестром, але у дитинстві він так гарно співав, то його стали називати соловейком. А потім так і записали в паспорті. Співом батька захоплювались Леся Українка та Олена Пчілка. Вони пророкували йому велике майбутнє і просили діда Мартина віддати на навчання. Але той відмовив, бо нікому буде робити коло худоби. Батько був зовні схожий на Тараса Шевченка. А ще тато любив саджати на городі дерева, щоб потім на них хрущі гули. За це матір Настя, що важко трудилась у колгоспі, часто лаялась, бо ж потрібно було картоплю садити. А батько їй у відповідь: «Ти знаєш, якого я роду? Не сварись на мене».

Документи, які є сьогодні є в сімейному архіві, Ви збирали?

– Ні, це зробив мій дядько Дмитро Красицький. Він пішов в черкаські архіви, у церковних книгах знайшов підтвердження, хто ми і якого роду. Також я маю книжку «Коріння Шевченківського роду», де зібрані всі нащадки Шевченка. Написав її праправнук Тараса Микола Лисенко. Крім того, моя старша (вже покійна - авт.) сестра Дарія Соловеївна понад 30 років пропрацювала в бібліотеці і по всьому Радянському Союзу збирала дані для дерева роду.

– А як Ви опинились на Вінниччині?

– Після семи класів я переїхала до сестри Ніни в Київ. Вступила до книготоргової школи. Коли нас звідти випускали, то казали, щоб вчилися розмовляти російською, бо потрапите у магазини, а там всі тією мовою спілкуються. В 17 років мене відправили на роботу на Донбас. Працювала бібліографом та завідувачем книжкового магазину в Горлівці та Єнакієвому. На кущових зібраннях виступала зі своєю поезією. На Сході познайомилась із майбутнім чоловіком Борисом. Він родом із Райгорода. У 1980-х із Донбасу переїхали до Ладижина, адже чоловіка перевели працювати на місцеву ТЕС. Про те, що я нащадок Великого Кобзаря, Борис дізнався через рік після весілля. Ми саме поїхали до Канева у музей Шевченка, і мене там впізнала екскурсовод. Одного разу син Едуард, який вчився у молодших класах, став хвалитися перед однокласниками, що родич Тараса Шевченка. Ті розповіли вчительці, і вона мене викликала до школи. Там я все пояснила. Але згодом до сина не було якогось особливого ставлення.

Пригадую, коли переїхала у Ладижин, взялась шукати роботу. Поїхала у бібліотеку Тростянця, а мені там завідувачка відмовила. А потім вже, коли про мій рід стали писати всі вінницькі газети, я випадково зайшла до тієї завідувачки, а вона сказала: «А чого ж ви тоді не признались, що є прапраправнучкою Шевченка?» Після того як не стала бібліотекарем, влаштувалась лаборантом на ферментному заводі. Вийшла на пенсію, продовжую римувати. Майбутньому поколінню хочу передати одне: Тарас Шевченко — вічний.

– Чи є якісь виплати як нащадку Шевченка?


– Ні, жодних виплат немає. У Шевченківські дні мене запрошують на зустрічі з молоддю, слухають і мої власні вірші.

Р.S. Коли верстався номер, у соцмережі депутат облради Людмила Головашич написала, що прапраправнучку Тараса Шевченка Валентину Сушицьку цьогоріч не запросили взяти участь в офіційних заходах з нагоди вшанування Кобзаря...
27 березень 2017 | | Автор:Arhip | Переглядів: 1557 Коментарів: 2
Написав: nina 28.03.2017 - 07:58
А ХТО не запросив?
Написав: Arhip 28.03.2017 - 15:05
Хіба тільки цього року. При відкритті памятника також слова не надали ні ініціаторам ні пані Валентині, ні поетам з сусідніх районів. Це по-ладижинські.

Додати коментар

Ви зайшли на сайт як незареєстрований.
Ви можете зареєструватись або увійтипід своїм им'ям.
Також Ви можете увійти через одну із соціальних мереж - Увійти через соцюмережі
В Ладижині відбувся другий  екологічний форум В Ладижині відбувся другий екологічний форум "Суспільство ЗА чисте виробництво" Ладижинська мерія  оцінила доступність  інфраструктури міста для людей з інвалідністю Ладижинська мерія оцінила доступність інфраструктури міста для людей з інвалідністю  В суді розглядається справа з приводу  порушення ліцензійних умов  ладижинським підприємством В суді розглядається справа з приводу порушення ліцензійних умов ладижинським підприємством Громадське обговорення:    інвестиційні проекти  в сфері ЖКГ Ладижинської ТЕС  на 2019 рік Громадське обговорення: інвестиційні проекти в сфері ЖКГ Ладижинської ТЕС на 2019 рік Читачі центральної бібліотеки  працювали бібліотекарями в рамках акції Читачі центральної бібліотеки працювали бібліотекарями в рамках акції "Бібліотекар на годину Ладижинські рятувальники провели екскурсію для учнів школи № 3 Ладижинські рятувальники провели екскурсію для учнів школи № 3 Тростянецький спиртовий завод вкладе 1, 9  млн. грн. в заходи по  вирішенню екологічних проблем Тростянецький спиртовий завод вкладе 1, 9 млн. грн. в заходи по вирішенню екологічних проблем Повідомлення Тростянецького ОРВК про осінній призов  на строкову військову службу Повідомлення Тростянецького ОРВК про осінній призов на строкову військову службу Бюджет міста заробив 2, 6 млн. грн. за розміщення бюджетних коштів на депозит Бюджет міста заробив 2, 6 млн. грн. за розміщення бюджетних коштів на депозит За 9 місяців цього року загальна частина бюджету перевиконана  на 33 млн. грн. За 9 місяців цього року загальна частина бюджету перевиконана на 33 млн. грн. Школа № 4 перемогла на міських змаганнях по футболу серед учнів 9-11 класів Школа № 4 перемогла на міських змаганнях по футболу серед учнів 9-11 класів Ладижинське водосховище зариблять дволітками коропа, товстолоба,  карася та білого амура Ладижинське водосховище зариблять дволітками коропа, товстолоба, карася та білого амура На Ладижинському водосховищі затримали  браконьєрів На Ладижинському водосховищі затримали браконьєрів Ладижинську міську раду   зобов`язали скасувати рішення аукціону на  12, 9 млн. грн. Ладижинську міську раду зобов`язали скасувати рішення аукціону на 12, 9 млн. грн.

Логін
Пароль