Нові подробиці. Засуджений за подвійне вбивство не визнав своєї вини.

Як ми нещодавно повідомляли, Тульчинський районний суд виніс вирок у справі про подвійне вбивство двох жінок в місті Ладижин в квітні місяці цього року. Нагадаємо, що вбивці суд призначив покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Нашому ресурсу вдалось ознайомитись з повним текстом рішення суду та з’ясувати нові подробиці цих жахливих вбивств проаналізувавши Єдиний реєстр судових рішень.

Засуджений за вбивство народився в селі Жеребкове Ананьївського району Одеської області. До цього був засуджений вироком колегії суддів апеляційного суду Одеської області від 14.11.2008 року за ст.152 ч.1, ст..115 ч.2 КК України до 10 років позбавлення волі. Був звільнений з місць позбавлення волі 21.03.2016 року умовно-достроково строком на 1 рік 6 місяців 14 днів. Вироком встановлено, що він зґвалтувавши жінку, що на 40 років старша від нього, намагався приховати сліди злочину здійснивши умисне вбивство зґвалтованої шляхом її підпалу.

Якщо вірити вироку суду, то засуджений не визнав своєї вини у скоєнні злочинів і надав суду свої пояснення, які зовсім відрізняються від версії слідства та суду.

Як пояснив засуджений суду після умовно-дострокового звільнення він прибув до м.Ладижина. Працював на ПАТ «Наша ряба», де і познайомився із своєю жертвою. Був з нею у дружніх стосунках та обіцяв з нею одружитись. Поїхав додому в Одеську області та повернувся в Ладижин 12 квітня з метою працевлаштування на «Нашій Рябі». На «Нашій Рябі" дали направлення на медичну комісію в Ладижинську міську лікарню. 12.04.2016 року приходив батьків своєї знайомої з якими познайомився, після чого пішов на «Дубраву».

Наступного дня засуджений пішов у м.Ладижині до центру зайнятості та уладнав всі документальні справи. 14 квітня пішов до лікарні та пройшов всіх лікарів. Далі пояснення засудженого або його версія, яку він надав суду:

«15.04.2016 року знову поїхав до лікарні приблизно о 09 год. Лікар сказав, що потрібно повторно пройти рентген. Купив плівку. Зробив рентген повторно. Через 2 год. повідомили про підозру на туберкульоз. Він не повірив. З лікарні пішов до магазину, де купив горілки. Випив 600 г горілки о 14 год. Потім пішов на «Дубраву» забрати речі. Дійшов до гуртожитку, забрав речі. Пішов назад. Біля 18 год. чи 18-30 год. зателефонувала сестра. Поговорив із нею Біля 19 год. повернувся до міста. Пішов у магазин «Фора», де купив цигарок. Молоді хлопці попросили закурити. Розмова була біля зупинки напроти магазину «Фора». Потім він пішов на автовокзал. Автовокзал був зачинений. Вирішив пересидіти на вокзалі. Хотів їхати в смт.Тростянець. Потім запропонував двом чоловікам, які також сиділи біля автовокзалу випити. Дав 200 грн. чоловіку на ім»я ОСОБА_6. Із ним був ще чоловік на прізвисько «ОСОБА_22». Останній пішов за горілкою. «ОСОБА_22» приніс 0,7 л пляшку горілки. Вони її випили. Потім він дав ще 200 грн.,щоб купити ще горілки та закуски. ОСОБА_6 розповів про погану новину від лікарів. ОСОБА_6 запропонував «зняти» повію. Ще випили. Тоді він відійшов від компанії приблизно на 3 м. Почув як ОСОБА_6 пропонував «ОСОБА_22» забрати у нього гроші. Тоді він попрощався із ОСОБА_6 та «ОСОБА_22». Пішов на АЗС «ОККО». Хотів іти пішки в смт.Тростянець. Потім вирішив піти на комплекс «Нашої ряби». Пройшов залізничний переїзд. Там зустрів ОСОБА_6 та «ОСОБА_22». Вони зраділи зустрічі. З ними була ще якась дівчина. Він повернувся до ОСОБА_6 та «ОСОБА_22», бо вони вмовили. Всі вони зайшли у якийсь двір. Як звали дівчину не пам»ятає. Перед хатою він курив приблизно 20 хв. Потім із-за хати вийшов ОСОБА_6 і сказав йому іти. Він зайшов за хату і вступив у статеві зносини. Дівчина стала проситись, щоб відпустили. Став питати ОСОБА_6 та «ОСОБА_22» що це означає. Говорив їм, що тільки відсидів за зґвалтування. Потім пішов. ОСОБА_6 догнав. Стали із ним битись. Тоді він відбіг. Забрав свої речі та сховався у кущі. Потім вийшов на дорогу та перебіг до СТО. Зателефонував сестрі. Вона порадила йти до міліції. Далі зателефонував ОСОБА_21. Пішов їй назустріч. Вона його зустріла. Була вже ніч. З ОСОБА_21 сиділи на зупинці. Приблизно 10 хв. розмовляли. Далі знову зустрів ОСОБА_6 та «ОСОБА_22». Вони стали говорити, що були разом, але він їх залишив і пішов. Вони тягли за собою ОСОБА_21 стала їм погрожувати зателефонувати до міліції. Вони стали його бити, чіплялись до ОСОБА_21. Він був п»яний і не міг захиститись. Відламав металевий прут. Потім його вдарили по голові і далі нічого не пам»ятає. Коли прийшов до пам»яті, то ОСОБА_21 лежала на відстані 3-4 м На грудях у неї була арматура. Вона була вже нежива. Тоді він пішов до залізниці. Хотів кинутись під потяг. Потім його міліція доставила до міськвідділу. Було ще темно».

Разом з тим, суд та слідство встановили іншу версію подій, яку правоохоронці неодноразово повідомляли засобам масової інформації та визнали його винним у скоєнні подвійного вбивства та зґвалтування в одному епізоді і замаху на зґвалтування в другому.

Крім того, слідство не встановило, що засуджений був в стані алкогольного сп’яніння, оскільки лікар стверджувала, що він був тверезим. Не надало слідство також жодних логічних пояснень про тілесні ушкодження, які отримав засуджений на момент затримання. Та і інших питань досить багато по цій справі, якщо уважно вивчити вирок суду.

Оскільки вирок суду досить об’ємний, бажаючим дізнатись більше обставин щодо цього злочину, ми рекомендуємо ознайомитись з вироком Тульчинського районного суду Вінницької області на сайті реєстру судових рішень.