Скакодуб Андрій 6 сентября 2016

Про фейкові 500 тисяч гривень та лояльність

Вирішив написати, адже агітпроп мера та деяких керівників Ряби в Ладижині продовжує свою роботу та поширює всілякі чутки. Я займаюсь громадською роботою, тому є публічною людиною, працюю з інформацією, тому логічним є прояснити ситуацію про те, звідки дує вітер.

Останній місяць в Ладижині та навколишніх районах послідовно поширюються чутки про те, що Скакодуб отримав у Нашої Ряби 500 тисяч гривень за мовчання, за лояльність до компанії МХП та ще там щось. Ще один учасник нашої організації отримав квартиру в Києві, наша організація отримала персональний автомобіль та фінансування в 300 тисяч гривень на рік. Поширюють чутки позаштатні сексоти, вчорашні пастирі і гебешники, які вже багато років послідовно служать в команді мера, виконуючи всіляку чорну роботу ( поширення в місті меседжів, вигідних меру, постачання інформації, створення всіляких провокацій). Причетні також до цього і організатори мого побиття минулого року, які ніяк не можуть заспокоїтись, що не все вони можуть в місті контролювати.

Щоб було зрозуміло, тут слід прояснити ситуацію, з чого власне виникли такі чутки і кому вони вигідні.

Громадська організація «Ладижинська громадська рада», яка була створена в 2009 році, і яку я очолюю, послідовно займала критичну позицію щодо будівництва самої великої птахофабрики в Європі поблизу Ладижина. Для прикладу, ще на громадських слуханнях в 2010 році єдиними, хто був проти будівництва птахофабрики, були 5 представників нашої організації, всі інші, а більше 500 осіб, були категорично за. В 2010 році було створено громадську організацію «Народний центр екологічного контролю», яку очолив Володимир Катеринич.

В період з 2009 року ці дві організації безплатно у свій вільний час та за свої власні кошти, хто б там що не говорив, проводили масу заходів та роботи, спрямованих на здійснення контролю за діяльністю ТОВ «Вінницька птахофабрика», - було проведено десятки екологічних рейдів, спрямовано десятки листів в органи державної влади щодо реагування на екологічні та інші порушення, видано багато інформаційних матеріалів, проводилась потужна інформаційна робота. Фактично відносини цих двох організацій з компанією МХП можна було б назвати конфронтацією високого рівня або війною. Проти нас було відкрито кримінальну справу, ми отримували реальні погрози розправи та тиску, а мене та нашого колегу Володимира Сухопару з Четвертинівки було навіть побито групою невідомих осіб за допомогою кастета.

На тлі цієї війни деякі посли-чиновники з нашої мерії досить непогано заробляли собі на життя на посередництві, тому такі відносини їм були вкрай вигідними. Хтось отримує по голові, а хтось заробляє «бабло». Така війна по суті забирала у нас дуже багато часу, енергії та зусиль, тому відповідно на інші проекти не вистачало часу.

Результат цієї конфронтації, як виявилось, вкрай низький, адже ми не отримували жодної екологічної інформації, не мали впливу на жодні процеси, а результатом було тільки збурення інформаційного середовища.

З серпня минулого року ми змінили наше відношення і тактику і почали вести, наголошу, ПУБЛІЧНИЙ! діалог з компанією МХП, про що ми писали, як на нашому ресурсі, так і в інформаційного віснику «НАВКОЛО-ЕКО».

Бажаючі можуть перечитати, як ведеться цей діалог. По суті це кілька круглих столів на яких було нами окреслено екологічні проблеми, які виникають внаслідок діяльності компанії МХП та отримано деяку інформацію, яку ми не могли отримати багато років. Минулого року відбулось два круглі столи і спільне анкетування-зустріч щодо виявлення проблем селища Ладижинського щодо екологічних проблем, пов’язаних з діяльністю комбікормового заводу.

В цьому році відбулася зустріч вже за участю екологів з Національного екологічного центру України та міжнародних екологів та журналістів по результатам моніторингу проблем громад Тростянецького та Тульчинського районів, які виникають між ними і компанією МХП. Після проведення цієї зустрічі було вперше організовано екскурсію на очисні споруди МХП в Ладижині для громадськості, яка має критичну думку щодо компанії МХП.

Ладижин з п’ятиденним візитом відвідали іноземні екологи та журналісти

Чому ми змінили відносини від формату конфронтації до ведення діалогу? Головною причиною є результати. В першому випадку наш вплив на реальне вирішення екологічних проблем був практично нульовий. В другому випадку ми отримали хоч мінімальну, але можливість впливати на діяльність компанії МХП в т.ч. щодо вирішення екологічних проблем.

Для прикладу, останній раз вже в цьому році саме нашою організацією було зафіксовано викиди в навколишнє середовище стоків від діяльності пташників. Хіба лояльні і куплені екологи будуть ловити вантажні асенізаторні автомобілі компанії МХП, знімати процес скидання на відео та викладати це в мережу Інтернет? В результаті скиди в цьому місці припинились, а нас запевнили, що таких випадків більше не буде. Минулого року ми ж зафіксували і викиди дохлих курей по дорозі на Тульчин. Таку ж роботу ми плануємо робити і надалі, тому звертаємось до всіх, хто стане свідком скидання відходів або ще яких-небудь екологічних порушень, відразу нам телефонувати.

Зрозуміло, що компанія МХП вже прийшла в наше місто та навколишні райони і буде в майбутньому здійснювати свою діяльність і надалі, тому заховати голову в пісок не вийде. Тільки шляхом діалогу можна примусити компанію МХП виконувати екологічні норми і стандарти та покращувати екологічну ситуацію. Навіть з ворогом на Донбасі Україна веде діалог та переговори.

Для прикладу, наша організація має прямі контакти з представниками Європейського Банку реконструкції і розвитку. З представником банку ми зустрічались минулого року і наші рекомендації лягли в основу рекомендацій ЄБРР для компанії МХП. Бажаючі ознайомитись з ними, можуть скачати їх на сайті ЄБРР українською мовою.

Також ми маємо прямі контакти з провідними українськими і європейськими екологами з якими вже спільно з 2012 року проводимо періодичні моніторинги діяльності компанії МХП в Вінницькій області.

Минулого року ми видали навіть спеціалізоване видання «Погляд зсередині на промислове тваринництво на прикладі будівництва найбільшої птахофабрики в Європі» за підтримки Фонду розвитку демократії ООН та НЕЦУ. Хто бажає мати це видання, може звернутись до нас. Десяток примірників у нас ще є в запасі.

Окремо слід звернути увагу на нашу роботу з громадами, де виникають конфлікти компанії МХП при будівництві другої черги. Ми вважаємо, як до речі і ЕБРР, що без волевиявлення громади не слід починати жодні процеси щодо будівництва. Ми вважаємо, що всі процеси щодо будівництва повинні бути прозорими і відкритими, будь-то укладення договорів оренди або громадські слухання. Ми послідовно допомагаємо тим громадам, де власне є громади, ініціативні групи, які потребують нашої допомоги, наприклад, Четвертинівка, Ульнівка, Білоусівка, Демидівка, Буди, Красносілка. Але нас немає там, де немає громад, де є населення, яке не здатне самоорганізуватись.

Громада села Буди висловила свою позицію щодо будівництва пташників на своїх землях

Так, зміни у відносинах з компанією МХП та нашими громадськими організаціями є, зрозуміло, що війну і конфронтацію і ведення діалогу або як дехто називає це лояльністю, можна помітити. Але це є прагматичним кроком, який дозволить більш ефективно вирішувати екологічні проблеми. В іншому ми ж не змінили нашого відношення до екологічних проблем , а в Ладижині, якщо хтось забув ще є і інші екологічні проблеми, крім компанії МХП. Наприклад, діяльність ТЕС набагато більше загрожує життю і здоров’ю ладижинців, а діяльність спиртзаводу дошкуляє містянам не менше. Ми і в подальшому будемо послідовно реагувати на всі екологічні виклики з якими зіштовхується наше місто, будь то МХП, ТЕС чи спиртзавод…

Але на сьогодні ми ведемо публічний діалог з Миронівським хлібопродуктом. Жодних відносин поки що і діалогу у нас практично немає з підприємствами МХП в Вінницькій області, а з деякими керівниками та їх підлеглими ми вести діалог те плануємо взагалі за жодних умов, щоб там хто не говорив.

Звідки ж дує вітер? А вітер дує з мерії, яка вкрай переймається нашими проектами, які ми вже почали реалізовувати. Мова іде про громадську атестацію депутатів та реалізацію стратегії прямої демократії в Ладижині. По відношенню до Валерія Коломєйцева та його команди ми маємо дорожню карту, яку реалізуємо в будь-якому випадку. Цього разу ми доведемо справу до кінця. Тому передбачаємо, що в подальшому ці чутки про 500 тисяч гривень, квартиру в Києві, персональний автомобіль, будуть поширюватись ще в більшому об’ємі. Нічого іншого, крім чуток, ці чиновники-казнокради не можуть протиставити.

Особисто мені глибоко наплювати, хто там що поширює щодо мене, особливо, якщо мова йде про тих, на кому немає де проби ставити, хто продавався в своєму житті по 152-рази на рік, хто неначе вовк в овечій шкурі, хто тільки і може тільки ляпати язиком десь на кухні, натомість не роблячи анічого для суспільства. Я не є політиком, мені не потрібні голоси виборців, мені не потрібен дутий рейтинг. Я тримаю в першу чергу відповідь перед Богом, а не перед всілякими псевдо пастирями з чорною душею… Моя громадська робота мені в сімейний бюджет не приносить анічого, а моя дружина напевно б перехрестилась 10 раз, якщо б я сказав, що покидаю займатись громадською роботою, так їй набридли ці постійні ходоки, дзвінки, відсутність вихідних та вільного часу та гроші з сімейного бюджету, які йдуть на громадську роботу.

Написав те, що думав. Звертати з обраного шляху не планую.