Загрузка. Пожалуйста, подождите...
Містика. Послання Волхва
  • 0
5614_sergij-radonezhskij-velikij-slavyanskij-volxv-reformator.jpg (52.26 Kb)

автор -Петро Войт

Частина 1

Надвечір'я. Їду із села додому в місто. Сонце опустилось низькоі сліпить так , що й дороги не видно . Навіть сонцезахисний козирок не допомагає.
Їду і жалкую , що не зміг сьогодні поїхати зі своєю командою на розкопки скіфського кургану біля Гайсина.Цікаво глянути на роботу археологів.
Проминув 4 кургани на Лад-Хуторянських ,поки що не розкопаних, кургани і повернув вліво-на дорогу ,що веде додому.
Раптом двигун машини заглух і вона зупинилась , як вкопана,хоча вниз вів чималий уклін.
Я вимкнув передачуі спробував покотити машину- без толку..
Мене ніби щось смикнуло за куртку і повернувши голову вліво , метрів за -50 ,я побачив дідуся.
Він перебрав у ліву руку довгого посоха , а правою волично і категорично зробив знакнаблизитись до нього .,
Був дід у довгій , чуть не до п'ят, білій полотняній сорочці , волосся на лобі перев'язане вишитою стрічкою.. Мав довгі сиві вуса і пронизливий погляд.
Він сидів...Але ніякої підставки чи іншого предмету ,не було..
Ткнувши в мій бік пальцем ,сказав : Ти чій будеш?
Я сторопіло мовчав..
Чийого роду питаю 7
Українець я ,ледве пробелькотів хтось за мене, тому що мова, якою говорив старець, майже незнайома. Хіба що декілька слів із " Слово о полке Ігоревім "
Так це ж Волхв-такими я їх бачив на малюнках у книгах..
Ага, каже старець , то вижили нащадки діда Анта....!
А багато інших пропало , ох багато..
Ось тут було велике селище ( у нас воно вважається поселенням трипільськї доби )
А он там-,вказавши на правий берег Бугу, іще більще поселення.
Багатий і великий був рід.
Та чимось прогнівили ми бога Перуна і він нас покарав.
Перестали наші жінки народжувати дівчаток..Одні хлопці....
Почались війни за жінок між племенами і навіть родами...
Ось цю могилу бачиш?
І тут я зрозумів ,що сидить він на старому , напіврозритому кургані , який ми вважали пограбованим.
-Тут поховані не вождь і не вої.
-Тут захоронена жінка , яка народила 9-х дочокм і двох синів.
- Та налетіли кипчаки раптово і винищили майже всіх мужів.,а жінок у полон побрали.
-Їхня мати те узрівши , вкоротила собі віку.
Ось і поховали їїтут зі всіма почестями..Вона дала надію на виживання всього племені..
-А ми не вберегли цю надію..
-Тож і розпорошились чоловіки по далеких краях, шукаючи собі пару.
А я , чи то дух мій ,час від часу навідуюсь на це місце.
Ось ти зустрівся,то передай Украм,нехай бережуть своїх жінок..
На них тримається сім'я , рід ,племʼя.
-І бережіть цей курган- тут захоронена мати Укрів....
-Чув, муже?
_ І всім передай......
Все зникло......
Я сиджу в машині ,за кілометр від кургану.,двигун машини тихо працює..
Трохи оговтавшись, я поїхав дальше.
Попередив дружину, що заночую на дачі, записав цю пригоду і думаю...
Що ж це було ???????!!!!

Частина 2

Минув всього тиждень від містичної зустрічі на кургані, а моє життя стало мені непідвладним.
Через два дні, на третій,-мені наснився старець на кургані . Тицяючи в мій бік посохом голосно сказав :--Постав знак.!!!!
Пока я трусив головою, проганяючи сон, все зникло... Довго я потім рахував баранців, щоби заснути.
На другу ніч все повторилося , а голос у діда був гучніший і ніби роздратований:
Постав знак !!!!!!!!
Я не міг ніяк второпати про який знак йдеться і куди його ставити.
Третьої ночі мене огорнуло немов ковдрою... Я не міг ні повернутись, ні закричати , а потім зашуміло , загуло і я опинився на тому ж місці, де перший раз зустрів таємничого старця.
Він , як і минулого разу, сидів на чомусь , чого не було, очі гнівно примружені..
--Я сказав , постав знак-!!!!!!!--грізно прокричав Волхв, бо уже мало часу залишилось..
-Якого знака , куди ?-запитав я
-Ось сюди, на цю могилу,-постукав посохом біля себе.
-І напишеш, що це могила матері Укрів , а хто її розорить всьому племені біда велика чекає.
І знак племені укажеш...
-Я ж не знаю знаку племені ні мови тодішної..
Як я напишу?
У мене перед очима ,ніби на екрані , висвітився предмет :-дерев'яне древко , увінчане фігурою чи то сокола , чи орла. Нижче прикріплена табличка, де написані чотири слова, які я не зміг прочитати.
А що там написано ?-запитав я ., але оглядівшись , нікого не побачив...
Стояв я на тому місці, де й минулого разу-за кілометр від кургану. босий, в піжамі, за 10 км від дому...
Добре ,що місяць світив під ногиі найменші камінчики було видно. Сяк-так я дістався до дачі, резервним ключем відкрив будиночок. Знайшов стару одежу і черевики, сів на онуків велосипед і приїхав додому. Була 4-а година ночі. Ключа у мене не було, то ж дзвінком розбудив дружину, яка з острахом дивилася на мене.
- Щось у мені було тривожне й незнайоме...
-Де ти Був ?
- Звідки ця одежа ?
Я попросив мене не чіпати пока не просплюсь, а потім все поясню.
Не вдалось мені толком пояснити мої нічні пригоди, бо дружина приклала долоню на лоба: -чи бува нема гарячки.
Це владнається , а що робити ЗНАКОМ?
Що написано в тексті на табличці ?
Чому потрібно поспішати ?
Комментарии
Оставить комментарий

Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылки Картинка Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Вставка спойлера | Вставка email

captcha

© Gipanis Powered by NG CMS 2007 — 2018.
SQL запросов: 6 | Генерация страницы: 0.2 сек | 8.390 Mb