Загрузка. Пожалуйста, подождите...
Ладижин має повне право святкувати в 2015 році 775-річчя з дня заснування (історична розвідка)
  • 0
Довгий час історики піддавали сумніву дату заснування 1240 рік, позаяк посилання на історичні праці історика М. Карамзіна "Історія держави Російської" не вважалося за джерело, яке давало підстави Ладижину стати старшим на більше чим 100 років. (До речі, підібрати стильну стрижку до ювілею можна на сайті косметологи Винницы)
Так, Карамзін пише, що Ладижин у 1240 році відбивав напад військ Батия, але захисники фортеці не змогли її відстояти і Ладижин був спалений, а мешканці вирізані.
Раніше, місто Ладижин прив’язували до дати 1363 рік, коли литовський князь Ольгерд розгромив монголо-татар, після чого фортеця перейшла під владу Литовського Великого князівства, адже підтвердженням цьому є історичні джерела того часу.
Але звідки ж Карамзін в 19-тому сторіччі взяв джерела і написав свою історію?
Наш ресурс зацікавився цим питанням, а тому нами була проведена невеличка історична розвідка, яка довела, що Ладижин таки має повне право брати свій відлік від 1240 року, а тому за два роки буде святкувати 775-річчя з дня заснування.
Так, існує такий документ, як Іпатівський літопис, який є одним із найстаріших історичних документів, що говорить про історію Київської Русі. Він є документальним джерелом, яке дає підтвердження історичних фактів, що мали місце, тобто є першоджерелом, а не другорядним, як історія Карамзіна.
Іпатівський літопис пережив два видання за часів царської Росії, в 1843 та 1908 роки.
Так от, в Іпатівському літописі міститься інформація і пряма згадка про Ладижин, а тому можна стверджувати, що таки існує першоджерело, яке підтверджує прив’язку до дати заснування міста Ладижин -1240 рік. Відтепер історики можуть заспокоїтись і шукати більш давню дату заснування міста Ладижин, якщо врахувати, що Батий не зміг взяти місто і тільки обман йому допоміг. Можна тільки уявити, яке це місто було на той момент. Міському краєзнавчому музею, який колись після приходу нової влади в місто переїде з картонних коробок зі складу і нормальне приміщення варто взяти фотокопії цього літопису або можливо навіть замовити виготовлення копії цього літопису.
Пропонуємо до вашої уваги уривок, що стосується Ладижина російською мовою та мовою оригіналу. До речі, Ладижин там згадується, як Колодяжин.

«Боязнь Михаилова была основательна: в 1240 году явился Батый под Киевом; окружила город и остолпила сила татарская, по выражению летописца; киевлянам нельзя было расслышать друг друга от скрыпа телег татарских, рева верблюдов, ржания лошадей. Батый поставил пороки подле ворот Лядских, потому что около этого места были дебри; пороки били беспрестанно, день и ночь, и выбили наконец стены, тогда граждане взошли на остаток укреплений и все продолжали защищаться; тысяцкий Димитрий был ранен, татары овладели и последними стенами и расположились провести на них остаток дня и ночь. Но в ночь граждане выстроили новые деревянные укрепления около Богородичной церкви, и татарам на другой день нужно было брать их опять с кровопролитного бою. Граждане спешили спастись с имением своим на церкви, но стены церковные рухнули под ними от тяжести, и татары окончательно овладели Киевом 6-го декабря; раненого Димитрия Батый не велел убивать за его храбрость. Весть о гибели Киева послужила знаком к отъезду князей - Михаила в Польшу к Конраду, Даниила в Венгрию. Узнавши об этом, Батый двинулся на Волынь; подошедши к городу Ладыжину на Буге он поставил против него 12 пороков и не мог разбить стен; тогда льстивыми словами начал уговаривать граждан к сдаче, те поверили его обещаниям, сдались и были все истреблены. Потом взят был Каменец, Владимир, Галич и много других городов, обойден один Кременец по своей неприступности. Тогда пленный тысяцкий Димитрий, видя гибель земли Русской, стал говорить Батыю: "Будет тебе здесь воевать, время идти на венгров; если же еще станешь медлить, то там земля сильная, соберутся и не пустят тебя в нее". Батый послушался и направил путь к венгерским границам».
Цитируется по: Соловьев С.М. История России с древнейших времен. Том 3, глава 2. М.: Мысль, 1988. с.140-141

Ипатьевская летопись:

Въ лѣт̑ . ҂s҃ . ѱ҃ . м҃и . [6748 (1240)] Приде Батъıи Къıевоу в силѣ тѧжьцѣ . многомь множьствомь силъı своеи. и ѡкроужи град̑ . и ѡстолписи Татарьскаӕ . и быс̑ град̑ во ѡбьдержаньи велицѣ . и бѣ Батъıи оу города . и троци его ѡбьсѣдѧхоу град̑ . и не бѣ слъıшати ѿ гласа . скрипаниӕ телѣгъ ег̑ . множества ревениӕ . вельблүдъ его . и рьжаниӕ ѿ гласа стадъ конь его . и бѣ исполнена. землѧ Роускаӕ ратнъıх̑ . ӕша же в них̑ Татарина именемь Товроулъ . и тъ исповѣда имъ всю силоу ихъ . се бѧхоу братьӕ его силныи воеводъı . Оурдю . и Баидаръ . Бирюи Каиданъ . Бечакъ . и Меньгоу . и Кююкь иже вратисѧ . оувѣдавъ смр҃ть кановоу . и быс̑ каномь . не ѿ родү же его . но бѣ воевода его перьвъıи . Себѣдѧи богатоуръ . и Боуроунъдаии А багатырь иже взӕ Болгарьскоую землю . и Соуждальскоую . инѣхъ бещисла воеводъ . ихже не исписахомъ зде . постави же Баты порокы городоу подълѣ вратъ Лѧдьскьх̑. тоу бобѣахоу . пришли дебри . порокомъ же бес престани бьющимъ . дн҃ь и нощь . выбиша стѣны . и возиидоша горожаны на избыть стѣны . и тоу бѣаше видити ломъ копѣины . и щетъ скѣпание . стрѣлъı ѡмрачиша свѣтъ побѣженъıм̑ . и Дмитрови раненоу бъıвшоу . взиидоша Татарѣ на стѣны и сѣдоша того дн҃е и нощи . гражанѣ же создаша пакъı дроугии град̑ ѡколо ст҃ое Бц҃ѣ . наоутрѣѧ же прıдоша на нѣ . и быс̑ брань межи ими велика . людем же . оузбѣгшимъ и на цр҃квь . и на комаръ Б црк҃вныѧ и с товары своими . ѿ тѧгости повалишасѧ с ними стѣнъı црк҃внъıѧ . и приӕтъ бъıс̑ град̑ сице Г воими Дмитрѣѧ же изведоша ӕзвена и не оубиша его . моужьства ради его ❙ В то же времѧ . ѣхалъ бѧше Данилъ Оугры королеви . и еще бо бѧшеть не слъıшалъ прихода поганъıхъ Татаръ на Къıевъ
Цитируется по: Полное собрание русских летописей. Том 2. Ипатьевская летопись. СПб: Типография Эдуарда Праца, 1843

http//lad.vn.ua/uploads/images/foto/7094_image002.jpg
Комментарии
Оставить комментарий

Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылки Картинка Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Вставка спойлера | Вставка email

captcha

© Gipanis Powered by NG CMS 2007 — 2018.
SQL запросов: 5 | Генерация страницы: 0.07 сек | 8.518 Mb