Петро Войт 29 января 2018

Зурочені ??

Оспівуєм наш рідний край
І чудесну природу,
Вишневий Шевченківський гай ,
Як несе Галя воду.

Як квітуютьполя
Голубими очима
Під дощем як парує земля
І цвіте конюшина.

Цю красу у собІ принесли
Зі свогО чарівного дитинства
Та за наше життя ,що ми прожилИ
Не бачили такого свинства.

Засмічений пляшками гай,
Затоптані волошки,
Замість граблів
Шанують-ложки.

Іванко через зуби спльовує матюк,
Галина_тягне відра в гумових чоботях,
Частіше замість "сину "-чуємо "байстрюк ",
Вже до обіду--п'яні на роботі.

Чи нам пороблено ??
Чи хтось нас підмінив ??
Звідкіль у нас ота гидота ?
Що всі віки,св'ята для нас ЗЕМЛЯ,-
Стає БОЛОТОМ.