Петро Войт 17 октября 2018

Як ми шукали Апетит

Сьогодні , на Покрову, бабуся зробила торт, щоб поздоровити Козаків і Захисників Вітчизни -мене і 3-х онуків.
Торт був смачний , тож від нього мало що залишилось. Коли настала пора обідати , то самий малий 3-хрічний Козак, категорично відмовлявся їсти суп чи борщ.
Бабуся врешті відступилась від наміру напхати онука обідом , а мене попросила погуляти на вулиці , пока апетиту не нагуляють.
- Добре , відповів я , забезпечу їм апетит.
Посадив двох онуків ( 3-х і 9-ти років) в машину і поїхали до лісу.
Коли зайшли в ліс , то я сказав , що будемо Апетит шукати .
-А сцо то таке ?,-запитав малий.
- То таке руде , товсте звірятко , яке завжди хоче їсти. І їсть усе підряд.
Біля першого ж куща ми "знайшли " сліди Сірого вовка , Лисички Сестрички , Медведя Балу, а зустріти Апетит ніяк не вдавалось.
Та й ходити по густому підліску було складно -то Лісовичок смикне за курточку і звалить на траву, то Кікімора заплутала гілки , що ніяк не пройти.
А тут іще натрапили на сімейство рижиків і моховиків. Малий дуже старанно збирав грибочки , які ми зі старшим онуком йому показували.
Складав у пластиковий пакет і радів , що принесе бабусі подарунок.
Більше всього йому до душі прийшовся перезрівший гриб-дощовик ( порхавка ), який пихкав рудим димком, коли на нього натискати.
майже годину ми "полювали " на різних звірів , аж поки малий не заявив: -Їсти хочу..
- Але ж ми ще не зустріли Апетит-мовив я ..
- Завта будемо шукати Апетит. Я їсти хочу.
Приїхали додому , малий ум'яв добру порцію борщу , запив молоко з млинцями і оченята стали закриватись прямо за столом.
Бабуся поклала малого спати і він "просопав 2 3 години, не змінююючи пози , на одному бочку.
Коли проснувся -знову попросив їсти.
Мабуть ти занадто вигуляв маля....
Хіба ж їм догодиш ??
Але тепер ми знаємо де шукати Апетит.