Петро Войт 19 января 2017

Українські карасі

Продавались коропи і товстолоби,лящі і судаки,сомики і окунці-а мені захотілось карася.Такого рум'яного соковитого карася ,щоб можна було похрумтіти засмаженим [востом і боковими плавцями.Рибу продавали в коритах з водою, але при -10 и градусів морозу вода замерзла разом з водою,так що рибка була свіжомороженою.
Прийшовши додому,пакет зрибою я поставив в кухонну раковину,щоб розмерзалась. Через деякий час я почув незрозумілі звуки з кухні. Зайшов туди і побачив, що мої карасі ожили і вистрибнувши з раковини ,танцювали по столі.
Моя дружина сказала ,що чистити живою не буде:
-Мені здається.що вона кричить від болю,тільки ми не чуємо.
Мабудь господь позбавив голосу цю істоту,коли визначив їїлюдям для їжі.
Робити нічого,сам купив-сам і чистити буду.
Почистиа,примив,склав у велику емальовану миску і попередив дружину,що свою частину роботи я зробив. Прийшло хвилин 30 пока дружина зібралась до риби,коли чує зове мене на кухню.
-Дивись на свою рибу -одна стрибала по столі,адві на долівці.
Це уявити собі важко - Виловлена звечора, заморожена, а тепер і без нутрощів, вона іще стрибає.
Карась може жити в любій водоймі,вижити в болоті,якщо спустити воду з водойми,ожити з куска льоду ,коли він розтане .Унікальна риба.
Анологія недоречна,але ця риба нагадує мені українців . Як нас не нищили, не морили голодом, убивали на війнах,лишили рідної мови та повністю знищити нікому несила. Тільки чуть-чуть тепла -вже українці в Сибіру грядки сіють,чуть-чуть сонечка-українці множаться і кріпнуть.
А ось з мовою поки що як і в риби,та з часом і це минеться.
Не будемо ми безмовною,безголосою рибою,яку вирощують для їжі.
Скоро український карась стане колючм неподатливим окунем,а потім навіть хижою щукою,на яку мала хто наважиться нападати.
Петро Войт.