Петро Войт 16 июля 2018

Містика. Послання Волхва. Частина 3. Я не той.

продовження.
частина 1
частина 2 - Тату , тату , тебе кличуть.
Хтось торсав мене за плече і голосом доньки пробував мене розбудити.
Я стрепенувся і сів , але виявилось , що сиджу не на дивані, а на пеньочку біля кургану.
Замісто дочки , переді мною , " сидів в повітрі "насуплений старець.
Міцно спиш , муже.!
Мабуть маєш совість чисту , але в наші часи тебе степовики вмить в полон забрали б...
Але , що тут про тебе мовити , якщо все плем'я Укрів , виявляється , давно в полоні орди..
- Уже мову забули і предків..
-Давно погребальні кургани заорювати стали ?
- Куди вожді дивляться ?
-Так це ж вони й розорюють-промимрив я..
-А ви чому мовчите ?
Я тільки знизав плечима.
Скоро і ваші могили почнуть рушити--сказав Старець.
Так уже! Скоро й поселень не залишиться, -з гіркотою сказав я.
- Так , справи гірші , чим я думав..., сказав Волхв.
--Знак зробив ?
-Зробив , відповів Я ,і показав табличку на довгій палиці.
Як вона тут З'явилася ? Не розумію...
Я ж робив знак в гаражі і там його залишив.
Прочитав , що написано ?
- Ні ,не зміг.
Знать не для тебе писано . Тай зарано , мабуть знак виставляти....
Я хотів тобі велику силу і владу дати , бо древнього і поважного роду ти є.
Але змізернів твій рід, тільки прізвище й залишилось, якщо дозволяєте поганити могили пращурів.
-Ти думаєш я тебе випадково зупинив ?
- Ні , я шукав нащадків древніх родів для відновлення слави і могутності Укрів.
Але в тобі я помилився......
Приведеш до мене свого старшого онука Яніслава
-Чого очима блимаєш ?
Я запам'ятав тебе і його після вашої зустрічі біля вогнища, коли він попросив у тебе наконечник стріли. ( Новела :-Хто ми )
-Хто його так нарік , ? І чому 7
Угу.. Просто так.. Просто так нічого не твориться..
--Я-знак бога Ярила, Ан -, яке чується--родовичі антів , а Славу- потрібно здобувати..
Зрозумів ??
--Просто так, муркнув він..
От із ним я в подальшому буду вести перемовини,а ти будеш виконувати те , що він скаже..
Второпав ?
Зрозуів. Але як це буде виглядіти ?
Як завгодно:--уві сні , словом , знаком. Ти зрозумієш.
Твоя справа-лише виконати послання..
Будемо з Яніславом збирати розпорошені по світі родовичів, які гідні носити ймення Укрів..
Коли привести Яніслава--я дам знак.. Ступай..
Проснувся я раніше всіх.Пішов на кухню пити чай , аж раптом мною струсонуло і я згадав нічний сон.
Нишком зайшов до великої кімнати, де спокійно посапували мої онуки.
Глянув на Яніслава- пацан ,як пацан. З острахом погладив їжакувату чуприну і вийшов з кімнати.
Пʼю чай і думаю:-В що я вляпався ?
Чого чекати надалі ?