Петро Войт 13 июня 2017

Краще пізно,чим ніколи.

Я не самий поганий син, але мабудь не найкращий, якщо на мене напосідають такі думки.
Чому вони приходять, коли своє життя уже фактично прожите, а нічого нового і кращого не очікується, але в хвилини спокою починаєш думати про це.?
Я хочу зрозуміти, чому аж тепер хочеться обійняти батька і маму, пригорнути до серця, розпитати за здоров'я, ато й просто погладити їхні сиві голови.!?
Скільки питань задав-би я зараз своїм батькам про їх дитинство, життя іще без нас-синів і дочок, коли були малими і зовсім молодими.
Щоб розповіли , як тяжко було після війни поставити на ноги трьох діток, якою неймовірно-виснажливою працею здобувалась кожна дрібка добробуту;-нова хата,нові штанці хлопцям і туфельки дочці.
Постійна робота, робота в колгоспі , а потім до темноти на своєму подвір'ї
Ніколи було погладити мене по вихрастій голівці, поцілувати перед сном.
І знову робота, робота аж поки діти виросли і розлетілись по світі , не отримавши свою частку ласки.
І я , уже дорослим, коли приїздив до батьків, то впрягався в роботу на городі, в саду, біля худоби. І так до пізнього вечора,
коли уже не дуже тягне на розмови...
В такому ритмі проходили відпустки,потім роки..
Я так само не додав своїм дітям уваги й ласки, не розділив їхні маленькі біди і радощі.
Потім настане час і мої діти запитають себе: А чому я не все розпитав, чому не пригорнувся до батькаі матері.?!
Просто так. Для душевного спокою . З щасливою думкою , що в тебе іще є батьки, для яких ти є найдорожчою людиною,
підсумком всього їхнього життя.
Здається все так просто-ділитсь теплом душевним поки живі.
Потрібно при житті ділитись добром і ласкою зі своїми дітьми, яке вони потім передадуть своїм дітям і онукам.
Це ,мабуть, закон для всіх людей на Землі.
А чому я виріс черствим і стриманим на ласку?
Тому , що мене так навчили-робота, робота , навчання, щоб дибитись успіху в цьому житті.. А обіймашки і цьомчики-це щось другорядне.
Як бачимо, на жаль, це не так.
Кожна посмішка дитини, мимолітній поцілунок на багато цінніша нагорода, чим похвальна грамота чи медаль за чесну працю.
Жаль, що це розуміння приходить так пізно !!!
Та краще пізно, чим ніколи.