блоги Ладижина

Блоги Ладижина
Петро Войт 8 августа 2018

Хлібне перемир'я

Сьогодні останній шанс.!!! О 6.00. закінчується друге Хлібне перемир'я і сепари знову будуть гатити зі всіх калібрів по всьому периметру.
Піду перед самим світанком , коли сонце почне засвічувати "тепловики" і я буду менш замітним.
Це ненепереборне бажання-погладити стерню і подихати запахом скошеного поля виникло 4-дні тому , коли старенькі комбайни викосили пшеницю неподалік наших окопів.
Все моє життя пов'язане з пшеничним полем. Виявляється , що моя бабуся (а відповідно, потім і я ), залишилась живою завдяки колоскам , які збирала на полі , а дідуся засудили за них на 10років тюрми., звідки він уже не повернувся.
На зерновому току я познайомився зі своєю Оленкою і це переросло в першу і останню любов.
Так сталось, що першого нашого синочка Василька ми зачали в пахучій солом'яній копиці , тому він народився світленьким , як колосок пшениці , з голубими волошковими очима.
Не уявляв я себе без поля, тож не дивно, що я став агрономом .
Кожен день я вітався з полем і злаками, я схиляв перед нии голову, а вони мені кланялись, в подяку за любов до них.
Коли пробив час захищати від ворога свої поля і покоси , я пішов добровольцем на війну.
Багато незлагод у військовому польовому житті , але до всього людина звикає.
А от без запаху пшеничного поля - я не можу жити......
Хоча іще перемир'я , але про всяк випадок , повзу поміж кущів, ледь -ледь освітлених першими променями.
Це зовсім не далеко,- 100-150 метрів...
І нарешті рука торкнулася стерні із кілками полови. Знайомий рідний запах ударив в ніздрі , аж сльози навернулись на очі...
Я жадібно вдихав повітря, гладив рукою колючу стерню , як відрослу щітинку на голові мого василька , після стрижки під "Ноль".
Примітив , прим'ятий колесом комбайна пучок пшениці , підповз ближче і вирвав декілька стеблин разом з колосками.
І раптом почув різкий металевий звук "клац ".....
О-о-о!!!!! Сук-и-и-......!!!!!!Коли ж вони встигли поставити міну ....????
Прости ,Оленко і Васильку , вибачте , Мамо , що не вберігся.. А я так любив свою землю і вас усіх........
Підкинуло чорно-червоний віхоть полум'я, потім почувся, приглушений тілом , вибух..
І знову тихо.............
Коли бойові товариші прибігли на місце події , то побачили лише криваве місиво..
А неподалік, на закопченій стерні , лежала рука , в якій були зажаті ТРИ колоски............

    Додайте коментар:

 
Ім'я (обов'язково)
Email: (обов'язково)
captcha

Теги форматування

Смайли
 
 

Коментарі

Толерантність.
30.10.2018 Ян: Коментарі, фактично ні-про-що. А пану Ребусу, як ...
Отруєння...
22.10.2018 Diwainmek: Противовирусный препарат Даклатасвир, механизм дей...
ЯК ОСКАРЖИТИ РІШЕННЯ ОРГАНІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ, ПРОКУРАТУРИ ТА СУДУ?
29.06.2018 Анастасія: Хочу залишити скаргу на те що слідчий ладижинськог...
Курс правового всеобучу від Ладижинського міського суду
02.05.2018 revus: Нехай наш всезнаючий суд дасть опреділення п...
Які головні проблеми міста Ладижин (рейтингове опитування)
30.04.2018 revus: Якщо можно; в мене питання:
"ДАМО ПЕВНУ ОЦ ...
Хто винен? Невістка. Про медичну реформу по-ладижинськи.
19.03.2018 nina: Вась, ти в відрізнянні від мене НЕ ДУРАК. Просто в...

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:


Автори