Петро Войт 25 декабря 2016

Джерела України

Маленьке джерельце,пульсуючи як серце,виштовхнуло цілющу воду із земного тіла.І пробила водичка собі доріжку в болоті,знайшла друге джерельце і вже маленьким струмочком побігла далі.
Струмочок іще маленький,без свого голосу і зовсім кволий.
Та чим більше добавлялось струмочків - вони перетворювались в потічок,який навчився мелодійно дзюрчати,булькати на камінчиках,змиваючи легкі перешкоди на своєму шляху.
Поволі потічки збираються в річку,яка протікала через поселення людей,вбираючи в себе їхні пісні і горя,їхню музику,звичаї.
Наші Подільські річки входять в древню річку Бог,яка спокійно,як повільні і розлогі чумацькі пісні котить свої води через половецькі степи аж до моря.
Річки,які впадають у Дністер,повні енергії запальних мелодій Молдованески і Жоку
Річки Карпат несуть в собі запах гір і полонин під тужливі звуки трембіт.
А в центрі України всі ріки вливаються в могутній древній Борисфен,який все бачив,все йому відомо Усе бачив:-і древніх греків і орди половецькі,князя Ігоря і Золоту Орду.
Страшні роки голодомору і криваві 1941-1945 роки,коли ніс у своїх водах понівечені тіла своїх синів.
Все бачив,все пам'ятає!!!
І всі ці ріки впадають у Руське море-море наших древніх пращурів .
Отак і села в Україні .Кожне село -це джерельце зі своєю історією,звичаями і говіркою,стають потічком,річкою і утворюють море по імені Україна.
Таку різнобарвну,гомінливу і красиву державу із щедрими і добрими людьми.
Та замулились джерельця,висихають ріки,які живлять море Руське.Вимирає село,виїздить молодь: міліє море Українства.
І знову Орда послала на Україну своїх нукерів ,щоб знищити нашу історію ,віру і навіть пам'ять про державу Україна.
Так що ,рідні мої земляки,як тільки виженем полчища ординські,треба чистити джерела,розбирати гнилі затори на річках,Щоб море УКРАЇНА знову стало повноводним і співало українські пісні

Петро Войт.