блоги Ладижина

Блоги Ладижина
Ладижинський міський суд 3 мая 2018

Справедлива критика та недостовірна інформація.

9 листопада 1995 р. Україна вступила до Ради Європи і, ратифікувавши Законом України від 17 липня 1997 р. Конвенцію про захист прав людини і ос¬новних свобод (далі - Конвенція), і Перший про-токол та протоколи № № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, Україна визнала її чинність в національній пра¬вовій системі та обов'язковість рішень Європейсь¬кого Суду з прав людини (далі - Суд). Закон України про ратифікацію Конвенції був під¬писаний 11 вересня 1997 р.
Саме з цього часу на Україну покладено міжнародно-правові зобов'язання, у тому числі й ті, що пов'язані з реа¬лізацією положень ст. 10 Конвенції щодо свободи вираження поглядів, як однієї з основних опор демократичного суспільства, однієї з основопо¬ложних умов для прогресу та розвитку кожної людини.
Зазначена стаття (10) Конвенції передбачає, що кожна людина має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримува¬тися своїх поглядів, одержувати і поширювати інформацію та ідеї без втручання держави та незалежно від кордонів.
Згідно зі ст. 34 Конституції України «кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір». Таким чином, у Конституції ніде не йдеться про винятки щодо «негативної» інформації.
Декларація про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схвалена 12.02.2004 року, та рекомендації Резолюції № 1165 Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність приватного життя роз’яснюють, що публічними фігурами визнаються ті особи, які обіймають державні посади та/або користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
У пунктах 3, 4, 6 Декларації зазначається, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорення, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації порівняно з іншими особами.
А у своєму рішенні Європейський Суд з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» вказав, що: «Свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» або тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості і широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе».
Аналогічна позиція висловлена і в постанові Пленум Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», в якій зазначено, що межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні люди неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Стаття 47-1 Закону України «Про інформацію» передбачає, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. До оціночних суджень відноситься критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Разом з тим, відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.) здійснення свободи вираження поглядів може підлягати обмеженням, що встановленні законом і є необхідними в демократичному суспільстві, у тому числі і для підтримання авторитету і безсторонності суду.
Позиція ООН щодо взаємодії судів та ЗМІ узагальнена в Мадридських принципах. Цей документ поширено відповідно до Резолюції 1296 Економічної та соціальної Ради ООН(11 лютого 1994 року). Головним положенням документу є твердження про те, що «функцією та правом ЗМІ є збір та поширення серед громадськості інформації, висловлювань та критичних тверджень про судочинство, виключно з висвітленням судових справ до, після та під час судового розгляду, не порушуючи при цьому презумпцію невинуватості.»
Презумпція невинуватості закріплена ст..62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні будь – яких правопорушень і не може бути притягнута до будь – якої відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням суду. Обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Необхідно підкреслити, що чинне національне та міжнародне законодавство забороняє поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності, що порушує особисті немайнові права, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Отже, ми з Вами повинні уміти відрізняти справедливу критику від огульних обвинувачень, які грунтуються на припущеннях, та від поширення недостовірної інформації.

    Додайте коментар:

 
Ім'я (обов'язково)
Email: (обов'язково)
captcha

Теги форматування

Смайли
 
 

Коментарі

ЯК ОСКАРЖИТИ РІШЕННЯ ОРГАНІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ, ПРОКУРАТУРИ ТА СУДУ?
29.06.2018 Анастасія: Хочу залишити скаргу на те що слідчий ладижинськог...
Курс правового всеобучу від Ладижинського міського суду
02.05.2018 revus: Нехай наш всезнаючий суд дасть опреділення п...
Які головні проблеми міста Ладижин (рейтингове опитування)
30.04.2018 revus: Якщо можно; в мене питання:
"ДАМО ПЕВНУ ОЦ ...
Хто винен? Невістка. Про медичну реформу по-ладижинськи.
19.03.2018 nina: Вась, ти в відрізнянні від мене НЕ ДУРАК. Просто в...
Хто винен? Невістка. Про медичну реформу по-ладижинськи.
19.03.2018 revus: Дура ти, НінА!
Безмозгла і тупа, якщо н...
Хто винен? Невістка. Про медичну реформу по-ладижинськи.
18.03.2018 nina: ...., але чомусь ніхто не захотів на його місце......
Хто винен? Невістка. Про медичну реформу по-ладижинськи.
17.03.2018 revus: Не глупіть і не робіть пані...
Хто винен? Невістка. Про медичну реформу по-ладижинськи.
17.03.2018 nina: А при чому тут МЕР...... А при тому, що поганому ...
Хто винен? Невістка. Про медичну реформу по-ладижинськи.
17.03.2018 revus: Відповідь на всі негаразди да...

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:


Автори