Літературно-мистецьке об*єднання Стожари 12 октября 2014

Ганна Соловей: Доволі вже!

Поезії про сьогоднішні події в Україні Ганни Соловей з майбутньої авторської збірки поезії та прози "Одвічний плин Самотини, яка має вийти в цьому році.

Доволі вже

Доволі грати нам «Квартет Крилова»,
Заграймо гармонійно свій квартет.
Та зупинімо хватку людолова,
Моя Вкраїна – це не лазарет.

Доволі супроводжувать «груз двісті»,
Доволі ставити у душі нам хрести.
Пора спинити наміри зловісні,
Загарбників з доріг моїх змести.
Пора, пора… Та без кінця і краю,
Ворожа гадь повзе до мого гаю.

Де ті стежки?

Неначе в сні блукаю й не знаходжу
Ту стежку, щоб до світла привела.
Думки нестерпні двічі перемножу,
На світлі мрії з диво-джерела.

Стежки ті є, та як на них ступити,
Коли пообіч них завали брил.
Беремося пласти олжі розбити,
Дай, Боже, моєму народу сил.

Дай, Боже, сили в єдності здолати
Зневіру і зневагу ворогів.
І струни своїх прагнень наладнати,
Щоб світ почув наш унісонний спів.

На Грушевського дим

На Грушевського дим,
Інститутська в огні.
Там поліг побратим,
Гірко стало мені.

«Беркут», може «спецназ»,
Цілили з укриття.
Куля снайпера враз,
Обірвала життя.

На коліна упав я,
Перед ним на поклон…
Вже на грудях кривавих,
Продзвенів телефон.

Наче звуки набату,
Йшли гудки позивні…
Взяв на руки я брата
Гірко стало мені.
Градом сльози лилися,
Плакав я не один.
- Тату, тату, озвися, -
говорив його син.
Побратиме, прости,
Що тебе не прикрив,
Всім Майданом – хрести,
Горе, плач матерів.
2014 р.