Літературно-мистецьке об*єднання Стожари 19 ноября 2013

Алла Йосипівна Забужанська: Дума про хліб

Аллу Йосипівну Забужанську знає все місто. Тисячі учнів, студентів Алла Йосипівна навчила українському слову. Але мало хто знає її в якості прозаїка та чудової поетеси. Сьогодні пропонуємо чудове повчальне есе про хліб.

Хліб… Одвічна турбота про хліб. Щоб завжди родив, щоб завжди було його досхочу. Вранці перш за все кидається в вічі паляниця на столі, прикрита білим рушником. Мати метушиться на кухні, готує сніданок і обличчя її випромінює тепло, любов і певність у достатку. Так, певність, бо якщо на столі лежить хліб, - це достаток сім’ї, заможність, багатство, певність у завтрашньому дні.
Хліб – це життя. І його треба так берегти, так цінувати, як саме життя.

…Ось вибігло біляве дівча на вулицю. На ній чудова картинка, новенькі черевички, у косах бантики! В руці великий кусень білого хліба з маслом і улюбленим вишневим варенням. Манірно виставила пальчики, апетитно вгризається міцними зубенятами у хліб. До неї підбігла подруга, запрошує погратись. Де ж подіти хліб? Він же заважає! Не замислюючись піднімає руку і…
Стій, дівча, схаменись! Ти не знаєш, що таке голод, що означає 100 грамів хліба у воєнну негоду! Не знай цього ніколи, але запам’ятай: хто зневажає хліб, той зневажає себе, працю батьків, усіх людей. ..
Двоє одружились, поєднали свої долі. Їм на весілля несуть хліб, щоб завжди в їхньому житті був достаток. Справляють люди новосілля. Перше, що вносять в нову оселю – хліб. Хай багатим і заможним буде життя в новій оселі!
Проводжають в останню путь людину теж з хлібом. Це шана за її трудове життя.
Хліб - усьому голова, - так сказав народ. Так, хліб – це життя, це щастя, це могутність країни, це мир на землі.
Тож вклонімось хлібодарам, їхнім працьовитим рукам, що пахнуть хлібом!
Пахучий хліб – цілющий скарб життя,
Його неперевершений владика!
Він – наша гордість, наше мабуття,
Він -0 наша творчість і мета велика!