Скакодуб Андрій 28 февраля 2014

Повідомлення для всіх зацікавлених

Офіційно повідомляю, що в найближчих 15 років взагалі не планую висуватись на будь-які виборні посади в органи влади, в т.ч. в Ладижинську міську раду Вінницької області в якості депутата або міського голови. Також не бажаю жодних посад, як в Ладижинській міській раді так і в комунальній сфері міста.
Не бажаю очолювати політичні партії, виборчі штаби політичних партій.
Останніх 14 років займаюсь громадською роботою, з яких останні 5 професійно. Останніх років 5 займаюсь журналістською та блогерською роботою, останніх два –професійно.
Останніх 14 років сфера зайнятості – юридична та правозахисна діяльність.
Останніх 20 років сфера інтересів – творчість.
Громадська, правозахисна та творча діяльність –це саме той шлях в моєму житті, яким я і планую йти далі. Проміняти особисту свободу на якусь владу або гроші, не бажаю. Завжди тікав від політики, але вона мене чомусь постійно переслідує. Від тих моментів в житті, коли стикався з політиками та політикою завжди залишались неприємні спогади.
Але я проти будь-яких політичних монополій, неврахування думки громадськості, політичних вождів. Я проти зведення рахунків. Я проти помсти. Я за консолідацію всього суспільства. Влада не повинна бути самоціллю. Влада повинна бути інструментом для того, щоб суспільство мало позитивний стабільний розвиток, а не кілька родин. Влада не повинна обтяжувати, створювати культ особистості. Влада не повинна брати в заручники людей. Влада повинна контролюватись. Якщо влада не контролюється народом, то вона розбещує, а чиновник з часом «бронзовєєт».
В своєму житті я ніколи не боровся за владу. Я намагався створити умови, щоб влада піддавалась контролю. Інколи мені здавалось, що політика є таким інструментом, але це виявилось помилкою. Намагався створити механізм контролю за цією владою, щоб джерелом влади був народ, а не одна людина з комплексом Наполеона.
В мене є кілька десятків проектів в громадському секторі, які я мрію реалізувати і на даний момент я займаюсь саме цим.
Разом з тим, останні події в місті у багатьох противників викликали думку, що точиться боротьба за крісло. Особисто я свою участь сприймав виключно з тим, щоб позбавити місто диктатора місцевого штибу, забезпечити демократичність та прозорість інститутів влади, їх громадський контроль та вплив громади на будь-які питання в місті. Раніше - це все блокувалось і не виконувалось. Якщо з’явиться людина, що візьме на себе відповідальність забезпечити це все, то я її підтримаю. Якщо я побачу, що до влади рвуться маленькі диктатори та ділки, я їх зупиню. Не для того, ми так тяжко здобували цю перемогу, щоб подарувати крісло випадковим людям, яким влада категорично протипоказана.
Якщо я щось сказав не те і хтось має образу на мене, то прошу мене вибачити. Якщо я щось зробив комусь і це було помилкою, то я прошу мене вибачити. Інколи не ти керуєш собою, а події диктують тобі.
Місто прагне змін і нашою задачею повинно бути повна консолідація всього міста. Це не означає, що хтось повинен уникнути відповідальності. Це означає, що багатьом потрібно подивитись на місто і навколо себе далі свого вікна в кабінеті і позбавитись політичного егоїзму. Тоді в нас буде шанс. Шанс – не розчарувати людей і самих себе. Шанс залишитись людьми. Шанс – вилізти з цього лайна. Шанс- здивувати весь світ. Скажу також, що не шкодую за місцевим диктатором, який пішов з криками «Ганьба» йому в спину. Це сплата боргу за все, що було зроблено і не зроблено за останніх 13 років.
Майдан здобув перемогу, але ще не переміг. Попереду багато роботи. Слава Україні!