Скакодуб Андрій
10 марта 2017
5 копійок щодо 8 березня або чому це свято є на сьогодні українським
Зрозуміло, що на початку 8 березня було рухом за фемінізм, права жінок, гендерну рівність, а за СРСР 8 березня стало частиною радянського культурного простору або нової суспільної матриці.
Що ми маємо сьогодні? 8 березня абсолютно втратило свою політичну та соціальну основу, а жіночий фемінізм 8 березня став частиною анекдотів в яких жінки домінують над бідними чоловіками цього дня.
Можна ствердно говорити про еволюцію 8 березня в істотно нову якість. Еволюція як постійний процес зміни людини, суспільних явищ, природних процесів і т.д. проникає у всіх сфери буття. Ми стаємо дорослими і старіємо, кілька раз за життя можемо міняти політичні та релігійні погляди, за сторіччя кардинально змінюється урбаністичний ландшафт міст. Так само немає нічого сталого в житті, як і свята.
8 Березня також еволюціонувало. Цей день по суті став святом весни, жінки, початком відтворення життя, надій, сподівань…
Що означає мати, жінка для України взагалі?
Архетип жінки або матері є головним архетипом українського народу і є одним із головних при формуванні українського менталітету. Жінка завжди займала провідну роль в українському суспільстві у всі часи. Образ жінки тісно переплітається з образом Землі, Богоородиці, Батьківщини, Вітчизни, і власне самої України. До жінки, матері завжди було особливо шанобливе ставлення в Україні. Навіть маленькі дівчата 8 березня стають жінками, чекають подарунків, готуючись таким чином стати майбутніми жінками і матерями. До цього можна додати і жіночий пантеон слов*янских богів, - Лада, Дана, Берегиня, Купало, Жива, Діділія, Вогнева Марія, Леля, Мара, Мокош, Среча. Тому 8 березня цілком вписується в національну українську культурну матрицю.
Говорити про декомунізацію українського календаря на сьогодні в контексті скасування 8 березня не можна, позаяк це свято не має абсолютно жодного зв’язку з тоталітарною системою СРСР, і не є вже частиною радянської культурної матриці в силу еволюційних процесів та багатьох інших чинників.
З іншої сторони цей день має зазнати нових концептуальних підходів на державному рівні та нового усвідомлення в суспільстві. Має бути розуміння того, що це не просто вихідний день та привід відсвяткувати в компанії. Україна в світлі того, що жінка, мати є головним архетипом українського народу має знайти новий зміст в цьому дні, щоб це свято стало дійсно основою національного культурно-суспільного простору України.
- Додав: skakodub
- 10 марта 2017
- Обновлено: 15.05.2017 - 09:16
- Переглядів: 525
- Коментарі: 2
Коментарі:
11.03.2017 - 08:15
#1nina
Ніхто не проти святкування. І завжди при нашому житті це свято святкували і святкують. Не дарма ж його вважають міжнародним. Але державним з вихідним днем можна вже і не вважати. Тому що мало країн, а можливо і немає ще другої країни, яка б зробила з цего свята державне і з вихідним днем. Я пам*ятаю, як ще в радянському союзі воно не було вихідним днем. А потім комусь був потрібний рейтинг якійсь і зробили вихідні. На жаль в якому році це відбулось, я вже не пам*ятаю, але ще в 1963-64 роках воно було робочим днем. А далі не пам*ятаю.
Можно і більше копійок:
Историю празднования Международного женского дня принято связывать с именем революционерки Клары Цеткин. Именно она на международной конференции женщин в 1910 году
в Копенгагене провозгласила идею ежегодно отмечать 8 марта как день рождения женского пролетариата. Выбор Цеткин именно 8-го марта в качестве даты празднования
Международного женского дня вызывает разноречивые объяснения.
В 1917 году женщины России вышли на улицы в последнее воскресенье февраля с лозунгами «Хлеба и мира». Через 4 дня император Николай II отрекся от престола, временное правительство
гарантировало женщинам избирательное право. Этот исторический день выпал на 23 февраля по юлианскому календарю, который в то время использовался в России, и на 8 марта
по григорианскому календарю.
А потом нашли, что 23 февраля по старому стилю - это тоже 8 марта по-новому, тоже Пурим, еврейский праздник в честь победы над царем Аманом. И, значит,
и Вторую русскую революцию специально евреи приурочили именно к 23 февраля?
P.S. Пурим - это торжество по случаю огромного погрома, истребления десятков тысяч детей задолго до рождения Христа? Если это праздник, когда евреи всего мира
празднуют грядущую, как они, видимо, думают, победу над Церковью, то почему мы, православные христианине, вдруг защищаем этот праздник?
Историю празднования Международного женского дня принято связывать с именем революционерки Клары Цеткин. Именно она на международной конференции женщин в 1910 году
в Копенгагене провозгласила идею ежегодно отмечать 8 марта как день рождения женского пролетариата. Выбор Цеткин именно 8-го марта в качестве даты празднования
Международного женского дня вызывает разноречивые объяснения.
В 1917 году женщины России вышли на улицы в последнее воскресенье февраля с лозунгами «Хлеба и мира». Через 4 дня император Николай II отрекся от престола, временное правительство
гарантировало женщинам избирательное право. Этот исторический день выпал на 23 февраля по юлианскому календарю, который в то время использовался в России, и на 8 марта
по григорианскому календарю.
А потом нашли, что 23 февраля по старому стилю - это тоже 8 марта по-новому, тоже Пурим, еврейский праздник в честь победы над царем Аманом. И, значит,
и Вторую русскую революцию специально евреи приурочили именно к 23 февраля?
P.S. Пурим - это торжество по случаю огромного погрома, истребления десятков тысяч детей задолго до рождения Христа? Если это праздник, когда евреи всего мира
празднуют грядущую, как они, видимо, думают, победу над Церковью, то почему мы, православные христианине, вдруг защищаем этот праздник?
Автори