Микола Горбій 9 июля 2015

Чи не прийшла пора змін в нашому Ладижині?

Чомусь ніхто не звернув уваги на просто-таки кричущий, викликаючий факт – мов нам на ваші революції, війни за незалежність, потуги побороти корупцію начхати, ми як дерибанили бюджетні кошти, так і будемо дерибанити.
Я маю на увазі виділення 500 тис. грн. на боротьбу з каштановою міллю і омелою. Кожна сільська бабця, яка вже 50 років безуспішно бореться з колорадським жуком, покруте пальцем біля виска, коли почує, що хтось таке придумав. Але ми ж розуміємо, що ці гроші не міль з’їсть, вони будуть тупо розкрадені.

І так на протязі місяця бюджет облегшився на 2.5 млн грн. – 2 млн на підкуп пенсіонерів-виборців і ось 500 тис. на міль. Чи не здається вам, шановні платники податків що з нашими грошима обходяться занадто вільно?

Якраз про це хотілося б поговорити. Ми, працюючі, платимо в місцевий бюджет 60% від подоходного податку. Або ж 15%*0,6=9% від зарплати. При середній зарплаті. по Ладижину більше 4000 гривень кожен із нас у своєму дзьобику відносить туди близько 400 гривень в місяць. За рік – більше однієї зарплати, назвемо її «тринадцятою».

То чому ж ми так байдуже спостерігаємо як нас відкрито і нахабно обкрадають. Скільки ще років нам треба(а пройшло вже 23), щоб до нас дійшло, що тільки через нашу байдужість ми стали лохами для наших чиновників.
Чи не прийшла пора змін в нашому Ладижині? Чи не прийшла пора змін і в нас самих? Кожна розумна, з почуттям власної гідності людина має сказати собі: якщо не я то хто, якщо не зараз то коли?

Пропоную всім небайдужим висловитись щодо проведення пікетів по різним питанням. А їх накопичилось дуже багато. Для прикладу: ми, платники податків проти витрачання 500 тисяч гривень на буцім-то боротьбу з каштановою міллю; ми проти витрачання 2 млн гривень на підкуп виборців; ми проти платити нашому меру не те що подвійну зарплату, яку він призначив сам собі, а й взагалі зарплату, оскільки вже багато років на роботі він буває 2 дні на місяць; ми проти знищення 3 атракціонів в парку, які могли б служити іще 30 років, і т.д.

Напевне хтось скаже – це донкіхотство, це нічого не дасть. Можливо поки що і так. Але треба вчитись жити по новому, по європейськи. Інакше наше болото так і залишиться болотом.