Завантаження. Почекайте будьласка...
ВІтаємо на нашому сайті Сайт присвячений мистецькому життю ладижинської громади

Щоб лтримати доступ для розміщення на сайті своїх матеріалів, надішліть на E-mail sobor24321@ukr.net бажаний логін та пароь.
Також можете надіслати свої іия та по-батькові, Ваш населений пункт, Ваше фото. Або ж , після реєстрації можете вказати ці дані самостійно
ПОТОКИ: Скакодуб, Петро Войт, ганна соловей, збірка Джерела України, микола шерник, Василь Панцирєв, Стожари-новини, поетичні читання, стожари, іван ткаченко, Войт, василь ковтун, новини, збірка Дерела України, бібліотека, вітковський, голодомор, київ, максим кирилюк, панцирєв ПОКАЗАТИ УСІ ПОТОКИ
voit

Жито

Після осінньої оранки на дачній ділянці вирішив засіяти житом межу від засміченого бур*янами сусіднього городу. Використав його як лісосмугу від вітрів.
Після дощиків жито дружно зійшло, "наступивши бур*янам на горло". Жито заврунилось пишніше, ніж посіви пшениці.
Чому я вибрав седератом жито? Сам не відаю. Пшеницю, ячмінь, овес - уже сіяв. Вирішив спробувати жито. Тим більше, що давно уже не бачив житнього лану. Ячмінь і пшеницю вивели низькорослими сортами, а жито - високе, буйне, ніби військо з ратищами, стоїть стіною.
Після теплої зими жито стрімко пішло в ріст, утворивши зелену щетину, крізь яку не міг пробитися навіть потужний осет. Через деякий час зелені стрілки викинули колосочки, і я перестав сприймати цей злак, як зелену масу. Це - ЖИТО, ЖИТТЯ. Україну нашу називали ЖИТНИЦЕЮ Європи.
Колосок витягнувся в довжину, став ребристим від закладених зерен, І уквітчався дівочими кульчиками, які дружно погойдувались від подиху вітру. Таку б дзвіницю збудувати ... Ото був би передзвін!.
Скинувши дівочі прикраси, колосок посріблився боками, як скроні в чоловіка. Став тугим, вагомим. Уже не стебло хитало колоском, а колосок стеблом. З кожним днем на сонці колосок набирав кольору старої бронзи, а житній лан на тлі кукурудзи мав вигляд золотавої опушки зеленого козацького кунтуша..
Врешті колос налився силою, затвердів зерном і нагнув стебло, ніби кланяючись землі. Хлібороб також, заходячи на поле, завжди знімав брилика і вклонявся врожаю. Всім колосочкам.
Зірвав я житній колосок, поклав на долоню і зрозумів нарешті, чим він мене приваблював, чим не схожий на інші .
Овес і просо мають не колоски, а кетяги суцвіть. Ячмінь і пшениця схожі - мають зерна, мають вуса, але колоски майже квадратні за формою.
Довго не міг дотумкати, що ж мені нагадує житній колос. А нагадує він опірення стріли, коли один; або колчан зі стрілами вістрями доверхи, коли колосків багато. Міцний, плаский і грізний, який носили наші войовничі пращури.
В кілометрі від мене насипаний земляний курган, а поряд часто знаходять залишки череп*яного посуду на місці древнього поселення. Хто з них сіяв жито на моєму полі тисячу років тому? Хто захоронений в кургані?
Ніхто уже не знає.... Немає очевидців...
А ЖИТО тоді уже було. І нині є. Бо воно - ЖИТО!. Тобто - ЖИТТЯ!!!.
Р.S. Привіз із села серпа. Попрошу доньку вижати жито і зробити два снопи. Одного залишу собі, а другого онуки повезуть до Києва. Може в Софії Київській знайомих йому знайдуть.?
Хоч на Фресках....

  • 0
Автор: Петро Войт (51 публікації)
15 03 2021

Добавить комментарий

Ваше Имя:
Ваш E-Mail:
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылки Картинка Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Вставка спойлера | Вставка email
Код:
captcha
Введите код:
[TWIG]
voit

Жито

Петро Войт
Після осінньої оранки на дачній ділянці вирішив засіяти житом межу від засміченого бур*янами сусіднього городу. Використав його як лісосмугу від вітрів. Після дощиків жито дружно зійшло, "...
  • 0
15 03 2021
[/TWIG][TWIG]
voit

Витрішки

Петро Войт
Дочка попросила мене погуляти з моїм чотирирічним онуком. Був чудесний літній день, повний запахом липи й гудіння бджіл. Настрій був чудовий. Я взяв онука за рученятко й сказав, що підемо гуляти.– А к...
  • 0
26 02 2020
[/TWIG][TWIG]
voit

Волошка

Петро Войт
З Василем ми були нерозлийвода, хоча він був на рік молодшим. Жили поряд, як кажуть, хата в хату. Один в одного бували в гостях разів по 20 на день. Часто матері годували нас, де застав обід. Літо про...
  • 0
26 02 2020
[/TWIG][TWIG]
voit

Земля

Петро Войт
Перед самим світанком, з веселим переливчастим громом пройшов перший весняний дощ - раптовий, рясний, але нетривалий. Бульбашки, ніби перевернуті дзвоники, застрибали по новостворених калюжах, а потім...
  • 0
26 02 2020
[/TWIG][TWIG]
voit

Золота куля

Петро Войт
Бути військовим- почесно: ти захисник Вітчизни.Бути військовим - відповідально: на тобі недоторканість кордонів своєї країни.Бути військовим - це страшно, тому що Батьквщина наділяє тебе правом убиват...
  • 0
14 02 2020
[/TWIG][TWIG]
voit

Недодана вартість

Петро Войт
Прямо таки казковий сонячний ранок в цей суботній день. У Ладижині це базарний день. Скупивши продукти по списку, який мені заготовила дружина, я вже збирався йти додому, коли побачив чергу за помідо...
  • 0
14 02 2020
[/TWIG]