Витрішки
Петро Войт
Дочка попросила мене погуляти з моїм чотирирічним онуком. Був чудесний літній день, повний запахом липи й гудіння бджіл. Настрій був чудовий. Я взяв онука за рученятко й сказав, що підемо гуляти.– А к...
26 02 2020
Волошка
Петро Войт
З Василем ми були нерозлийвода, хоча він був на рік молодшим. Жили поряд, як кажуть, хата в хату. Один в одного бували в гостях разів по 20 на день. Часто матері годували нас, де застав обід. Літо про...
26 02 2020
Земля
Петро Войт
Перед самим світанком, з веселим переливчастим громом пройшов перший весняний дощ - раптовий, рясний, але нетривалий. Бульбашки, ніби перевернуті дзвоники, застрибали по новостворених калюжах, а потім...
26 02 2020
Золота куля
Петро Войт
Бути військовим- почесно: ти захисник Вітчизни.Бути військовим - відповідально: на тобі недоторканість кордонів своєї країни.Бути військовим - це страшно, тому що Батьквщина наділяє тебе правом убиват...
14 02 2020
Недодана вартість
Петро Войт
Прямо таки казковий сонячний ранок в цей суботній день. У Ладижині це базарний день. Скупивши продукти по списку, який мені заготовила дружина, я вже збирався йти додому, коли побачив чергу за помідо...
14 02 2020
Крижопіль
Петро Войт
Було це ще до війни з Московією на Донбасі. Приїхали до мене гості з Москви – родичі по лінії дружини. Через декілька днів відпочинку в нашому чудовому місті невістка–росіянка запитала мене:– «А я слы...
14 02 2020
Портрети в профіль
Петро Войт
Надвечір’я. Дув непривітний різкий вітер, від якого я шукав захисту, вигулюючи свого десятимісячного онука. Нарешті біля крайнього під’їзду сусіднього будинку я таки знайшов затишний куточок. Пощупав ...
14 02 2020
Як ми шукали апетит
Петро Войт
Сьогодні, на Покрову, бабуся зробила торт, щоб поздоровити козаків і захисників Вітчизни – мене і трьох онуків. Торт був смачний, тож від нього мало що залишилось. Коли настала пора обідати, то наймен...
14 02 2020
Що таке щастя?
Петро Войт
Якось запитав свого давнього товариша:– Ти щасливий?– Так, – відповів він, а потім додав: Хоча я не можу сформулювати, що таке щастя.– А його не потрібно формулювати. Воно або є, або ж його немає, – в...
14 02 2020
Дієта
Петро Войт
Багато написано, як рвати квіти, як ламати калину, а як ламати кукурудзу, – ніхто навіть не згадує. А цей процес – як симфонія...Заходиш у кукурудзу, і все... Ти в іншому просторі... Нічого не видно (...
14 02 2020
Конкуренти
Петро Войт
Спе-е-е-ка… Неймовірна спека – плюс 36 в глибокому затінку. Пливу в цьому мареві, ховаючись попід дерева. Повітря розплавленим воском стікає вниз, на квіти й трави, вбираючи їхні запахи. І цей запах п...
14 02 2020
Український генокод
Петро Войт
Повертався я із села разом з дочкою й двома онучатами, п’яти і семи років, які проживають у Києві.Їхали полями повз монолітні стіни соняха й кукурудзи, мов у тунелі, покриваючи дорожнім пилом і без ць...
14 02 2020
Підсніжники
Петро Войт
Зателефонувала мені сестра й в розмові передала привітання від свого сина, який зараз під Мар’їнкою на«передку» в АТО. Запитала, його чи вже бачив сьогорічні підсніжники, чи не забув, як вони пахнуть?...
14 02 2020
Хлібне перемир’я
Петро Войт
Сьогодні останній шанс! О 6-00 закінчується друге хлібне перемир’я і сепари, знову будуть гатити зі всіх калібрів по всьому периметру. Піду перед самим світанком, коли сонце почне засвічувати «теплови...
14 02 2020
«Москалики»
Петро Войт
При першому весняному теплі на старих пеньках чи трухлявій деревині з’являються колонії червоних кузочок, яких в енциклопедії називають клоп-солдатиками, а в Україні їх прозвали – «москаликами», певно...
14 02 2020
Драбинка для равлика
Петро Войт
Стрибаючи через калюжі, які залишились після шквальної зливи, я все-таки промочив ноги. Вітер розігнав хмари, й лише деінде пролітали дрібні краплини дощу. Підхожу до під’їзду й спостерігаю, як серйоз...
14 02 2020
Індикатор щастя
Петро Войт
Прогулююсь із дворічним онуком, який вдягнутий у такий собі різнокольоровий скафандр. Поверх високого комірця стирчить тільки усміхнена рум’яна пиця. Крокує він посередині доріжки, розхитуючись, як бу...
14 02 2020
Українські нунчаки
Петро Войт
Цю історію я почув, коли був ще малим, від своєї покійної бабусі, яка почула це від своєї мами. Це було давно. Забув би я зовсім її, та недавно, коли був у селі, поліз на горище й під старим сіном, у ...
14 02 2020
Таємна зброя
Петро Войт
Несе Галя воду, Таємна зброя Коромисло гнеться... Укр. нар. пісняЗауважте – не Галя гнеться, а коромисло, ще й з Іванком заграє. Славне у Галі коромисло, збалансоване, легеньке. Це просто так здається...
14 02 2020
Кладка
Петро Войт
Але за перелаз парубкові пройти – зась, хіба що свататись прийде. Кордон – ось що таке перелаз. Кладка також має велике значення в житті українців. Якщо десь є місток через річку для транспорту, то на...
14 02 2020
Перелаз мій перелаз
Петро Войт
Якби мені не тиночки Та не перелази,Ходив би я до дівчини По чотири рази...Укр. нар. пісняУ житті українців перелаз і кладка займають таке ж почесне місце, як верба й калина у піснях і думах. Та перел...
14 02 2020
На край греблі
Петро Войт
Ой же – ці верби на край греблі! І чого їх називають плакучими? Щоб вони плакали не бачив ніхто, затим верби рясно политі дівочими сльозами першого кохання, сльозами радощів, а потім розлуки... Верба ...
14 02 2020
На край греблі
Петро Войт
Ой же – ці верби на край греблі! І чого їх називають плакучими? Щоб вони плакали не бачив ніхто, затим верби рясно политі дівочими сльозами першого кохання, сльозами радощів, а потім розлуки... Верба ...
14 02 2020
Українські карасі
Петро Войт
Продавались коропи й товстолоби, лящі й судаки, сомики й окунці. Мені ж захотілось карася. Такого рум’яного соковитого карася, щоб можна було похрумтіти засмаженим хвостом і боковими плавцями. Рибу пр...
14 02 2020
Хто ми?..
Петро Войт
Історія пишеться кров’ю, а переписується чорнилами... Про цю авантюру я завчасно домовився з дочкою й сином тому, що головними героями мали стати мої онучата – чотири хлопчики і одненька дівчинка, яка...
14 02 2020
Історична яма
Петро Войт
Якось мене запитали, де в Соболівці знаходиться Мазепина долина. Та я не тільки про місце знаходження цієї долини не знав, а навіть про її існування не здогадувався, хоча саме в Соболівській школі №2,...
14 02 2020
Отруєння...
Петро Войт
Мене спробували отруїти... Ні, не «Новичком», як англійського розвідника, а старою, перевіреною часом отрутою – «ЗНЕВІРОЮ». Закинули це отруйне зерно в мою душу, яка в цей час була повністю відкрита д...
14 02 2020
Страх
Петро Войт
Легко відчувати себе правдолюбцем, борцем за справедливість, коли тобі нічого не загрожує. Це треба також пам’ятати. У 1960-х роках, коли батько й мати нарікали на погане життя, я сказав. , що самі в ...
14 02 2020
Побірські липи під териконами
Петро Войт
Після «успішної» колективізації, Голодомору 1932-3 рр., репресій другої половини 1930-х радянська влада почала програму індустріалізації України. Для заводів і фабрик потрібно багато вугілля.Вугілля –...
14 02 2020
Шкільний дзвоник
Петро Войт
Хто не пам’ятає свій перший дзвоник, який подає голос у твою честь? Із завмерлим серцем і заздрістю ти дивишся, як височенний і сильний восьмикласник з першокласником на одній руці, із дзвіночком у др...
14 02 2020
Рибалка
Петро Войт
Ранок. 5-45. Тиша, як у космосі. Навіть собаки досипають свої законні п'ятнадцять хвилин.На водяному плесі ні зморшки, тільки голубуватий туман ліньки підіймається під берегом.Перелажу на хистку кладк...
14 02 2020
Сила Антея
Петро Войт
Прочитав онукам міф про Антея, про любов до своєї землі, як про це писали древні. Та через декілька днів ця тема знайшла продовження. Зустрів я свою землячку, якій уже за сімдесят. Вона давно виїхала ...
14 02 2020