Недодана вартість
Прямо таки казковий сонячний ранок в цей суботній день. У Ладижині це базарний день. Скупивши продукти по списку, який мені заготовила дружина, я вже збирався йти додому, коли побачив чергу за помідорами. Вирішив купити декілька кілограмів, хоча й не планував цього раніше. Помідори були, як намальовані, одна до одної, аж очі вбирають.
Продавали помідори молода пара, як потім виявилося, фермери їз сусіднього села. Чоловік високий, жилавий, підносив ящики з помідорами, а його дружина продавала.
Молодиця як писанка, чорноброва, рум'яна, з привітною посмішкою, ледве встигала відпускати товар.
Підійшла моя черга. Я взяв декілька кілограмів і почав складати цю смакоту в сумку, коли жінка, яка стояла за мною в черзі, заявляє продавцю : " А як це увас виходить, що одному чоловікові ви переважили на 100 грамів, а цьому, киваючи на мене, - майже на 200. Жінкам ви до граминки вимірюєте.."
Продавщиця знітилась і зразу не знайшла, що відповісти на таке звинувачення, і я вирішив прийти їй на допомогу.
" Я вам, тітко, скажу, чому це так. Ось бачите -вказую на продаця -яка гарна молодиця, як ягідка. "
" Це знає чоловік і сусіди, але до цього вже звикли і ніхто цього їй не каже. "
"-Їй не помідори продавати, а в червоних чобітках на конкурсах краси хизуватися. "
"-От чоловіки -покупці полюбуються її статтю, очима обіймуть і приголублять. "
"- Це і є доплатою за тяжку працю біля тих помідорів.
Жінці це потрібно, як квітам сонечко" "- А ви, тітко, що подумаєте?"
"-Ото фіфа, яка очима за чоловіками стріляє. Я, коли молодою була, також була як квіточка... Може, й кращою. Вірно ?"
"-То за що ж вам ця жіночка буде давати більше зваженого?"
Продавець щиро розсміялася, блиснувши білозубою посмішкою й сказала мені: " Все вірно ви кажете, дякую вам. Приходьте завжди до нас за помідорами, я вас не обважу "
Жіночка – критик щось невиразно буркнула, забрала свої помідори й пішла.
Ось така вона недодана вартість.
Не забувайте, хлопці, доплачувати її своїм дружинам..Дешевше обійдеться. !!!!!!!!!!!
Продавали помідори молода пара, як потім виявилося, фермери їз сусіднього села. Чоловік високий, жилавий, підносив ящики з помідорами, а його дружина продавала.
Молодиця як писанка, чорноброва, рум'яна, з привітною посмішкою, ледве встигала відпускати товар.
Підійшла моя черга. Я взяв декілька кілограмів і почав складати цю смакоту в сумку, коли жінка, яка стояла за мною в черзі, заявляє продавцю : " А як це увас виходить, що одному чоловікові ви переважили на 100 грамів, а цьому, киваючи на мене, - майже на 200. Жінкам ви до граминки вимірюєте.."
Продавщиця знітилась і зразу не знайшла, що відповісти на таке звинувачення, і я вирішив прийти їй на допомогу.
" Я вам, тітко, скажу, чому це так. Ось бачите -вказую на продаця -яка гарна молодиця, як ягідка. "
" Це знає чоловік і сусіди, але до цього вже звикли і ніхто цього їй не каже. "
"-Їй не помідори продавати, а в червоних чобітках на конкурсах краси хизуватися. "
"-От чоловіки -покупці полюбуються її статтю, очима обіймуть і приголублять. "
"- Це і є доплатою за тяжку працю біля тих помідорів.
Жінці це потрібно, як квітам сонечко" "- А ви, тітко, що подумаєте?"
"-Ото фіфа, яка очима за чоловіками стріляє. Я, коли молодою була, також була як квіточка... Може, й кращою. Вірно ?"
"-То за що ж вам ця жіночка буде давати більше зваженого?"
Продавець щиро розсміялася, блиснувши білозубою посмішкою й сказала мені: " Все вірно ви кажете, дякую вам. Приходьте завжди до нас за помідорами, я вас не обважу "
Жіночка – критик щось невиразно буркнула, забрала свої помідори й пішла.
Ось така вона недодана вартість.
Не забувайте, хлопці, доплачувати її своїм дружинам..Дешевше обійдеться. !!!!!!!!!!!
[TWIG]
[/TWIG][TWIG]
[/TWIG][TWIG]
[/TWIG][TWIG]
[/TWIG][TWIG]
[/TWIG][TWIG]
[/TWIG]
Жито
Петро Войт
Після осінньої оранки на дачній ділянці вирішив засіяти житом межу від засміченого бур*янами сусіднього городу. Використав його як лісосмугу від вітрів. Після дощиків жито дружно зійшло, "...
15 03 2021
Витрішки
Петро Войт
Дочка попросила мене погуляти з моїм чотирирічним онуком. Був чудесний літній день, повний запахом липи й гудіння бджіл. Настрій був чудовий. Я взяв онука за рученятко й сказав, що підемо гуляти.– А к...
26 02 2020
Волошка
Петро Войт
З Василем ми були нерозлийвода, хоча він був на рік молодшим. Жили поряд, як кажуть, хата в хату. Один в одного бували в гостях разів по 20 на день. Часто матері годували нас, де застав обід. Літо про...
26 02 2020
Земля
Петро Войт
Перед самим світанком, з веселим переливчастим громом пройшов перший весняний дощ - раптовий, рясний, але нетривалий. Бульбашки, ніби перевернуті дзвоники, застрибали по новостворених калюжах, а потім...
26 02 2020
Золота куля
Петро Войт
Бути військовим- почесно: ти захисник Вітчизни.Бути військовим - відповідально: на тобі недоторканість кордонів своєї країни.Бути військовим - це страшно, тому що Батьквщина наділяє тебе правом убиват...
14 02 2020
Недодана вартість
Петро Войт
Прямо таки казковий сонячний ранок в цей суботній день. У Ладижині це базарний день. Скупивши продукти по списку, який мені заготовила дружина, я вже збирався йти додому, коли побачив чергу за помідо...
14 02 2020