Ще не вмерла.....
Ох , які в Побірці були дівчата.!!!!!!!
Біляві , чорняві, русяві, сіроокі , кароокі, навіть з голубими , як у волошка очима.
Високі й нижчі , стрункі , як берізки , статуроні як вербоньки..
Ніжні й норовисті ,лагідні й колючі.Всі такі різні, але як одна--гарні і веселі.
Такого розмаїття дівочої краси не було в жодному селі.
Багато хлопців із сусідніх сіл слали гінців до наших дівчат. І небезуспішно.
А нині дуже незвично бачити наше село без дівочого сміху і дитячого щебету.
Я також , не постійно проживаю в нашому селі , але обов'язково приїжджаю на "проводи "
Пам'янути наших предків , зустрітися з ровесниками , які ще живі.
Похмуро на душі.
Помаленько прибуває люд...
І ось вони пішли ...!!!!!!!!!
Із бабусями й дідусями....Іще вищі й стрункіші..
Чорняві й біляві, русяві й руді, сіроокі , кароокі , голубоокі.Аж сонечко сміється , дивлячись на них.
Ося вони, нащадки тих Побірських дівчат--у них природна краса, вільний дух і щедрі серця.
Виходить не пропали гени наших красунь, а просто поширились на інші міста і села, як пам'ять про наш край. Завдяки їм іще кращою стала Україна...
Здоров'я вам усім , дорогі мої ЗЕМЛЯКИ..
Ох , які ж гарні Побірські дівчата........
Біляві , чорняві, русяві, сіроокі , кароокі, навіть з голубими , як у волошка очима.
Високі й нижчі , стрункі , як берізки , статуроні як вербоньки..
Ніжні й норовисті ,лагідні й колючі.Всі такі різні, але як одна--гарні і веселі.
Такого розмаїття дівочої краси не було в жодному селі.
Багато хлопців із сусідніх сіл слали гінців до наших дівчат. І небезуспішно.
А нині дуже незвично бачити наше село без дівочого сміху і дитячого щебету.
Я також , не постійно проживаю в нашому селі , але обов'язково приїжджаю на "проводи "
Пам'янути наших предків , зустрітися з ровесниками , які ще живі.
Похмуро на душі.
Помаленько прибуває люд...
І ось вони пішли ...!!!!!!!!!
Із бабусями й дідусями....Іще вищі й стрункіші..
Чорняві й біляві, русяві й руді, сіроокі , кароокі , голубоокі.Аж сонечко сміється , дивлячись на них.
Ося вони, нащадки тих Побірських дівчат--у них природна краса, вільний дух і щедрі серця.
Виходить не пропали гени наших красунь, а просто поширились на інші міста і села, як пам'ять про наш край. Завдяки їм іще кращою стала Україна...
Здоров'я вам усім , дорогі мої ЗЕМЛЯКИ..
Ох , які ж гарні Побірські дівчата........
[TWIG]
[/TWIG][TWIG]
[/TWIG][TWIG]
[/TWIG][TWIG]
[/TWIG][TWIG]
[/TWIG][TWIG]
[/TWIG]
Жито
Петро Войт
Після осінньої оранки на дачній ділянці вирішив засіяти житом межу від засміченого бур*янами сусіднього городу. Використав його як лісосмугу від вітрів. Після дощиків жито дружно зійшло, "...
15 03 2021
Витрішки
Петро Войт
Дочка попросила мене погуляти з моїм чотирирічним онуком. Був чудесний літній день, повний запахом липи й гудіння бджіл. Настрій був чудовий. Я взяв онука за рученятко й сказав, що підемо гуляти.– А к...
26 02 2020
Волошка
Петро Войт
З Василем ми були нерозлийвода, хоча він був на рік молодшим. Жили поряд, як кажуть, хата в хату. Один в одного бували в гостях разів по 20 на день. Часто матері годували нас, де застав обід. Літо про...
26 02 2020
Земля
Петро Войт
Перед самим світанком, з веселим переливчастим громом пройшов перший весняний дощ - раптовий, рясний, але нетривалий. Бульбашки, ніби перевернуті дзвоники, застрибали по новостворених калюжах, а потім...
26 02 2020
Золота куля
Петро Войт
Бути військовим- почесно: ти захисник Вітчизни.Бути військовим - відповідально: на тобі недоторканість кордонів своєї країни.Бути військовим - це страшно, тому що Батьквщина наділяє тебе правом убиват...
14 02 2020
Недодана вартість
Петро Войт
Прямо таки казковий сонячний ранок в цей суботній день. У Ладижині це базарний день. Скупивши продукти по списку, який мені заготовила дружина, я вже збирався йти додому, коли побачив чергу за помідо...
14 02 2020