Кладка

Але за перелаз парубкові пройти – зась, хіба що свататись прийде. Кордон – ось що таке перелаз. Кладка також має велике значення в житті українців. Якщо десь є місток через річку для транспорту, то на заболочених місцях, чи просто щоб скоротити дорогу на другий бік річки, будували кладки й кладочки.
Клали їх із грубо обтесаних жердин із поручнями, щоб не шубовснути у воду з ослизлого від болота помосту. Будували іще кладки із навпіл розколотих стовбурів дерев, плоским боком до верхи. Це вже був майже місток, по якому можна вільно двом людям розминутися.
А як приємно влітку сісти на колоду й, опустивши у воду ноги, побовтати ними в цій живій прохолоді! А якщо лягти на живіт і, нахиливши голову, уважно глянути на воду – відкриється новий, незнайомий світ. Пасма зеленавого річкового волосся вода розчісує на гіллячках і прутиках, які лежать на дні річки. Бульката жаба дивиться на тебе так само здивовано, як і ти на неї. Маленькі рибки щипають коріння рогози й ніби не бачать тебе, але приснуть у різні боки, як просо на долівці, коли ти сунеш руку у воду.
Зовсім інший світ відкриває для тебе кладка, і ти ще деякий час не можеш повернутись у свій світ, де гудуть бджоли й літають птахи. А коли підростаєш, то, як на крилах, летиш через кладку назустріч своїй долі й слухаєш
– як тріпоче, її серце під тихий плескіт води під кладкою.
А ще інша кладка, з чисто обструганої деревини, на річці або копанці, ставилась дбайливим хазяїном для своєї господині, на якій вона прала білизну для всієї сім’ї. І на півсела було чутно: «Гагах, га-га-ах…», коли вона вибивала праником мокру білизну. А для цього потрібно мати неабияку силу, щоб махнути мокрим, скрученим простирадлом. Ця страшна зброя деколи застосовується

проти чоловіка, якщо добре розлютити. Чомусь у моїх краях не казали: прати білизну, а – пішла прати шмаття. Мабуть, для цього була причина.
Ось так воно і сходилось одне до одного. Калину садили біля перелазу, а кладку ставили на воді під вербою.

На кладочці під вербою. Сяду і заплачу,
Десь поїхав мій миленький – Більше не побачу...