Стожари розпочали реалізацію нової стратегії розвитку
В грудні місяці в арт - кав’ярні «Фредерік» відбулась творча зустріч учасників літературно-мистецького об’єднання «Стожари». Відкрила творчий вечір Катерина Грабар, переможниця багатьох музичних конкурсів, яка презентувала свою гру на фортепіано.
Перед початком творчого вечора присутні вшанували хвилиною мовчання поетів, митців, - учасників ЛМО «Стожари, яких на сьогодні вже немає. Мова іде про Григорія Наволочко, Олександра Єфімова, Павла Малюського, Галину Стороженко, Ричарда Ольшевського, Федора Боднарчука.
В програмі творчого вечора головним питанням був прийом нових учасників об’єднання, які вирішили долучитись до ЛМО «Стожари». Кожному учаснику було надано достатньо часу для презентації своєї творчості та питань від стожарівців. Як результат, «Стожари» поповнились на 4 нових учасників, серед яких: Іван Петрович Ткаченко, голова історичного клубу «Гіпаніс», історик-краєзнавець з села Губник, автор книг на сторичну тематику; Олег Мартинчик, поет з села Лукашівки, голова ГО «Зелена січ»; Максим Кирилюк, поет та прозаїк з міста Гайсин та відомий в Ладижині та за його межами автор та виконавець Василь Панцирєв, який виконав під час творчого вечора пісні, авторами слів яких є ладижинські поети з проету "100 пісень для України".
Грудневі збори стали початком нової стратегії розвитку ЛМО «Стожари», яка полягає у перетворенні об’єднання на регіональне, оскільки в світлі реформи децентралізації є вкрай важливим налагодження творчих та культурних зв’язків із сусідніми територіальними громадами. А тому «Стожари» на 2019 рік визначили нову матрицю пріоритетів, яка полягає у зміні організаційної структури, територіальності, розвитку мистецького напрямку тощо…
[TWIG]
[/TWIG][TWIG]
[/TWIG][TWIG]
[/TWIG][TWIG]
[/TWIG][TWIG]
[/TWIG][TWIG]
[/TWIG]
Жито
Петро Войт
Після осінньої оранки на дачній ділянці вирішив засіяти житом межу від засміченого бур*янами сусіднього городу. Використав його як лісосмугу від вітрів. Після дощиків жито дружно зійшло, "...
15 03 2021
Витрішки
Петро Войт
Дочка попросила мене погуляти з моїм чотирирічним онуком. Був чудесний літній день, повний запахом липи й гудіння бджіл. Настрій був чудовий. Я взяв онука за рученятко й сказав, що підемо гуляти.– А к...
26 02 2020
Волошка
Петро Войт
З Василем ми були нерозлийвода, хоча він був на рік молодшим. Жили поряд, як кажуть, хата в хату. Один в одного бували в гостях разів по 20 на день. Часто матері годували нас, де застав обід. Літо про...
26 02 2020
Земля
Петро Войт
Перед самим світанком, з веселим переливчастим громом пройшов перший весняний дощ - раптовий, рясний, але нетривалий. Бульбашки, ніби перевернуті дзвоники, застрибали по новостворених калюжах, а потім...
26 02 2020
Золота куля
Петро Войт
Бути військовим- почесно: ти захисник Вітчизни.Бути військовим - відповідально: на тобі недоторканість кордонів своєї країни.Бути військовим - це страшно, тому що Батьквщина наділяє тебе правом убиват...
14 02 2020
Недодана вартість
Петро Войт
Прямо таки казковий сонячний ранок в цей суботній день. У Ладижині це базарний день. Скупивши продукти по списку, який мені заготовила дружина, я вже збирався йти додому, коли побачив чергу за помідо...
14 02 2020