У опозиції було два «конька», завдяки яким вона змогла б здіймати бучу і при цьому розраховувати на законну підтримку суспільства. Це - тема політв’язнів та персонального голосування. Під час битви за першу все-таки хорошу міну за поганої гри зберегти не вдалось.

Усі сторони конфлікту визначили свою тактику, виходячи із ситуації, що склалась уже після обрання нової Ради. Тепер Тимошенко ні на Заході, ні всередині країни вже не сприймають одноосібним лідером опозиції. ЇЇ нещодавнє голодування зацікавило західні ЗМІ набагато менше, ніж синці на її тілі восени минулого року. У вітчизняних ЗМІ увага до полоненої також почало слабнути у зв’язку із появою нових інформприводів.

Резонно, що Юлія Володимирівна знайшла можливість подорікати рідній політичній силі за недостатній радикалізм. Показовою тут можна вважати заяву, що прозвучала з уст її чоловіка, голови Міжнародної громадської організації «Батьківщина» Олександра Тимошенка. Він обурювався тим, що опозиція в парламенті «практично здала» голосування за декриміналізацію статей КК, за якими осуджена екс-прем'єр-міністр, оскільки не наполягала на пакетному голосуванні призначень наступних чиновників і декриміналізації». Це явний сигнал, що Юлія Тимошенко переносить своє невдоволення фракцією в публічну площину й лише з тактичних міркувань не зробила це особисто.

Отже позачергове засідання сесії, пов’язане з проблемою політв’язнів не відбулось. Настала черга введення в дію особистого голосування депутатів, що контролювало б їх особисту присутність на кожному сесійному засіданні. І тут усе закрутилось силами УДАРу, «Свободи» та «Батьківщини».

Ще на початку роботи нового скликання Верховної Ради столичні експерти пророкували, що через таку різновекторність, антагоністичність цього складу ВР, вона проіснує не довго – не добуде до кінця своєї каденції. А зовсім недавно лідер «Свободи» Олег Тягнибок з трибуни Верховної Ради заговорив про нові вибори: « Обов’язок опозиції - заставити більшість працювати законно, у іншому випадку - в Україні необхідно проводити нові вибори».

Подібні пристрасті вирують усередині ВР, їх градус не завжди дає можливість реально оцінити можливість згаданих кроків. Більш прагматично налаштовані, досвідчені політики міркують інакше:

- Немає нічого більше постійного, ніж тимчасове, - каже екс-нардеп, «соборівець» Анатолій Матвієнко, - Усі чекають якогось месійного дива, а його не буде. Розмови про дострокове припинення каденції Верховної Ради сьомого скликання не мають під собою реального підґрунтя. За депутатство однаково тримаються як влада, так і опозиція.

- На ваш погляд, досвідченого парламентаря, політика, до того ж представника вінницького регіону, наскільки ефективною може бути робота земляцьких фракцій у ВР, зокрема нашої – «Вінниччина» - в умовах такого жорсткого партійного протистояння?

- Регіональний інтерес у ВР був присутній завжди, - розмірковує колишній голова Вінницької ОДА Матвієнко, - Лобіювати інтереси свого краю один із обов’язків депутата. Головне, щоб той, хто взявся координувати (а це депутат ВР Григорій Заболотний) був здатний своїм авторитетом це організовувати. У Заболотного, якщо я не помиляюсь, завжди були конфлікти зі «Свободою» та «Батьківщиною». А це мала б бути рівновіддалена людина. Хоча я не знаю, як формувалась вінницька фракція. Якщо зібрались усі 13 представники від Вінниччини й обрали Григорія Михайловича, тоді все нормально. А якщо спочатку визначився координатор, а до нього мали підтягнутись інші вінничани, тоді «дай Боже вашому теляті нашого вовка з’їсти», - резюмував Анатолій Матвієнко.

Тим не менш, пошук і находження компромісу не виглядає чимось неймовірним. Регіоналам рано чи пізно знадобиться інструмент для легалізації ініціатив Банкової, і коли питання стане досить гостро вони будуть менш делікатними. Розмови про готовність опозиції, у крайньому випадку йти на дострокові парламентські вибори – лише розмови. Бажання отримати символічну перемогу зрозуміле, але свою гнучкість непохитні борці з режимом демонстрували неодноразово – й по закінченні останньої виборчої кампанії, і в процесі обрання керівництва ВР… Ну а що стосується мажоритарників, котрі під своїми вітрилами збирають земляків, то колір їх вітрил залежатиме від сторони й головне - сили політичного вітру.

Джерело: http://20minut.ua/Новини-Вінниці/news/10262308