Вінниччина політична

Вінниччина політична події та судження

Аналітика

 

Нова Рада: Огляд потенційних союзників

Обозреватель вже згадував варіації на тему гоголівських «Мертвих душ», себто писав про ангажування (аби не казати: скуповування) душ мажоритарних у фракцію ПР. Торги торгами, але при побудові будь-яких конспірологічних теорій (які, до речі, незабаром втратять актуальність – вже 12 грудня дізнаємось поіменний склад фракцій ВР) слід враховувати один важливий момент. А саме: на яких, власне, принципах, відбуватиметься формування фракцій і груп парламенту VII скликання?

Пєтя і вовк, або як регламент ВР зіграв злий жарт з Компартією

Здавалось би: досить ознайомитися з регламентом ВР, аби отримати відповідь на це запитання. Одначе не все так просто. Сам спікер Литвин, трактуючи одне з положень регламенту, допускає можливість різних прочитань. Згідно регламенту, каже Володимир Михайлович, фракція може бути утворена тією політичною силою, котра отримала на виборах підтримку у 5% або більше відсотків голосів виборців, а також має представників, обраних у мажоритарних округах.

Якщо йти від зворотного, міркує Литвин, і дотримуватися «формальної логіки», то політична партія, яка не має своїх представників в одномандатних округах, відповідно, не має й права на формування фракції. За іронією долі, жертвою «формальної логіки» Литвина стає Комуністична партія – одна з тих сил, що підтримала зміни до регламенту. Саме КПУ не провела до парламенту жодного мажоритарника, але чи означає це, що свою присутність у парламенті вона не зможе формалізувати?

Лідер комуністів Петро Симоненко заявляє про те, що йому, в принципі, байдуже, як називатимуться його соратники – фракцією чи якось інакше. КПУ делегувала до Ради 32 депутата, і всі вони будуть працювати, запевняє комуніст №1 і тут же додає, що сподівається таки на зміни до регламенту ВР, бо нинішню ситуацію та її трактовку вважає «неправильною». І все таки те, як вирішиться доля КПУ, лишається на сьогодні питанням відкритим.

Навіть попри те, що до фракції КПУ зголосилася приєднатися Оксана Калетник (округ №16, Вінницька область), це мало що змінює, якщо слідувати букві закону дослівно. (Нагадаємо принагідно, що родина Калетників намагалася пройти до ВР у кількості трьох своїх членів.

«Глава родини» – самовисуванець Григорій Калетник (округ №18) – на виборах 2006 року став депутатом від Партії регіонів, а на цьогорічних виборах за партійними списками КПУ балотувався син Григорія Калетника, Ігор – чинний голова Державної митної служби. Що стосується Оксани Калетник (племінниці Григорія Калетника), то на своєму окрузі вона конкурувала з батьком Петра Порошенка, який за місяць до виборів зняв свою кандидатуру).

«Обоз» вже наводив слова Давида Жванії, котрий вважає, що присутність Калетник нічого не змінює: Компартії слід було б отримати власних кандидатів-мажоритрників, а не підживлюватися «чужими», або – як в даному випадку – «нічийними». Жванія погодився із думкою журналіста, що «Компартії – хана», додавши, що він особисто цьому рад. Якщо Жванія має рацію, і комуністи не зможуть утворити власну фракцію, це означає передусім те, що найменшою за чисельністю фракцією вважатиметься фракція «Свободи» з її 37 багнетами.

Зміни ж до регламенту Верховної Ради передбачають, що «мінімальна кількість народних депутатів для формування депутатської групи має становити чисельність, не меншу, ніж чисельність нижчої за чисельністю депутатської фракції». Тобто ті 43 самовисуванці плюс 7 мажоритарників від «малих» партій, що стали цьогоріч депутатами, опиняються перед вибором: аби йти до когось у «прийми», або залишатись позафракційними. Оскільки створити депутатську групу у кількості 37 осіб таким різним персонам аж ніяк не вдасться.

Можна, звісно, скористатись можливістю, про яку в інтерв’ю говорив Олесь Доній, а саме утворити щось на кшталт неформального об’єднання з числа себе самого та найближчого кола однодумців. «Якби до Ради пройшов Тарас Стецьків, то ми б реалізували план організації якщо не окремої фракції, то, можливо, депутатської групи, хай навіть і неформальної. Разом із Олександром Бригинцем, який належить до «Батьківщини»…», – мріяв Доній.

Прекрасний план, от тільки річ у тім, що «неформальна» група у Верховній Раді не має жодних прав – на відміну від групи «формальної», чи то пак юридичної оформленої. В змінах до регламенту мовиться про те, що депутатська група має права депутатської фракції. Тож якщо депутати-самовисуванці прагнуть закріпити своє становище в парламенті, їм краще кинути якір, приставши до однієї з наявних фракцій. Або створити свою. Або мати чималу впевненість та харизму, щоб презентувати себе як самодостатню одиницю, лишаючись позафракційним депутатом. Четвертого тут не дано.
http//lad.vn.ua/2012/uploads/images/default/383594617.jpg
Оголошуємо увесь список

Оглянемо ж бодай побіжно тих, хто нині робить свій вибір, вирішуючи, у яке русло скерувати свою подальшу кар’єру. Перш за все, це люди, пов’язані з бізнесом. Серед останніх виділимо такі групи:

Група Петра Порошенка. До неї входить, природно, сам Петро Олексійович (округ №12, Вінницька область). Плюс, зокрема, Олександр Домбровський (округ №11, Вінницька область)– колишній вінницькій міський голова і вінницький же «губернатор». Вважається креатурою Петра Порошенка. Власне, сам Домбровський називав під час зустрічей з виборцями Петра Порошенка «близьким соратником».

Сюди ж додаємо Григорія Заболотного (округ №17, Вінницька область)– екс-голову Вінницької облради. (Під час зустрічі з виборцями «сватав» Порошенка на посаду глави уряду: «Наш лідер — Петро Порошенко. І я пишаюсьтим, що у мене такі однодумці. Так, у нас є амбіції, і ми вважаємо, що Петро Порошенко заслуговує посади прем’єр-міністра, бо вже дозрів для неї як мудрий політик, державний діяч і господарник, що вміє ефективно управляти виробництвом та економікою».

До групи Порошенка примикає і Владислав Атрошенко (округ №206, Чернігівська область), бізнесмен, радник голови правління ВАТ «Кредобанк», голова наглядової ради ВАТ «Хліб Києва». Депутат Ради ІІІ скликання (обраний від «Нашої України»).

Далі йде нечисленна «група Коломойського«, представлена, власне, одним лише Ігорем Палицею (округ №22, Волинська область). Палиця – голова правління ВАТ «Укрнафта». «Укрнафту» пов’язують з групою «Приват», яку очолює мільярдер Ігор Коломойський. Палиця обирався до парламенту у 2007 році від «Народної самооборони», проте запам’ятався не цим, а двома знаковими голосуваннями – за ратифікацію «харківських угод» та за мовний закон.

Так само в одній особі існує і умовно названа група Пінчука, до складу якої входить Яків Безбах (округ №24, Дніпропетровська область). На окрузі Безбаха розташовані три великих підприємства Пінчука, зокрема й «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», на якому Безбах працює помічником голови правління. Місцеві ЗМІ писали, що під час виборчої кампанії Пінчук особисто агітував на підприємствах за Безбаха.

Група ж Костянтина Жеваго представлена самим Жеваго (округ №150, Полтавська область)і Анжелікою Лабунською (округ №63, Житомирська область), колишньою депутаткою від БЮТ. До депутатства очолювала компанію «Фінанси та кредит Лекс», яка входила до ТОВ «Феррекспо». Останнє, за інформацією журналу «Фокус», контролюється групою Костянтина Жеваго.

Представником бізнесу також є Ярослав Дубневич (округ №120, Львівська область) – олігарх галицького розливу, якого «Обозреватель» згадував окремо у своєму розслідуванні; а також Олександр Волков (округ №158, Сумська область) – «директор-розпорядник» парламенту при Кучмі, «бютівець» при Тимошенко, котрий нині також буцімто тяжіє до «Батьківщини» та її ув’язненої лідерки. Втім, ситуація з Волковим цікава тим, що свого бізнесу він нібито не має, зате має вплив на бізнес через своїх партнерів, зокрема, й Костянтина Жеваго.

У переліку особливо заможних слід згадати також Сергія Буряка (округ №190, Хмельницька область)– одного з колишніх спонсорів Юлії Тимошенко, виключеного за колаборацію з ідейними супротивниками леді Ю. І, мабуть, чоловіка Галини Гереги Олександра Герегу (округ №192, Хмельницька область).

Оскільки ми вже торкнулися Сергія Буряка, доберемо йому компанію під умовною назвою «Юліни тушки». При цьому додамо, що коло «тушок» і коло бізнесу подекуди перетинається. Це особливо актуально у випадку з Іваном Куровським (округ №209, Чернігівська область). Куровський – генеральний директор фірми «Житлобуд», власник ПП «Агропрогрес». Неодноразово був згаданий у зв’язку зі скандальною забудовою території київської Жовтневої лікарні. Колишній очільник Чернігівської організації БЮТ, виключений з фракції і партії за підривну діяльність.

Далі йдуть відразу три «тушки»: Віталій Чудновський (округ №90, Київська область). Запам’ятався носінням на руках (в буквальному розумінні слова) Юлії Володимирівни – було це під час відзначення першої річниці «помаранчевої» революції у 2005 році. На своєму окрузі він переміг єдиного кандидата від опозиції. За Чудновського агітував Анатолій Присяжнюк, член ПР і голова київської обласної адміністрації.

Крім нього, маємо також Олега Кулініча (округ №147, Полтавська область) – «тушку» дрібнішого калібра, позаяк цей достойник обирався до Полтавської облради від партії «Батьківщина», чиї лави покинув відразу після обрання; а також Володимира Пилипенка (округ №148, Полтавська область), що разом з Валерієм Писаренком та Святославом Олійником входив колись до «групи Портнова», котра також залишила лави БЮТ. Екс-бютівець Ігор Рибаков (округ №207, Чернігівська область)до цієї групи не входив, але свого часу теж кинув рідну «Батьківщину» з гучним тріском.

Ще одна «тушка» і за сумісництвом бізнесмен – Юрій Шаповалов (округ №146, Полтавська область). Втік не від БЮТу, а від «Фронту змін», що нині великої різниці вже не становить. Шаповалов – чинний депутат Кременчуцької міської ради. Обраний у 2010 році від «ФЗ». Перед виборами 2012 року залишив партію, і в офіційній автобіографії, поданій до ЦВК, назвав себе безпартійним. До останнього часу позиціонувався як керівник регіональної мережі «Фокстроту».

Колишнім вихідцем із «Фронту змін» є і Юрій Дерев’янко (округ №87, Івано-Франківська область). Працюючи депутатом місцевої облради,був виключений з «Фронту змін» за систематичне порушення статуту і буцімто за підкуп виборців.

І знову повертаємося до груп. Група бізнесмена Ігоря Єремеєва у Верховній Раді VII скликання буде представлена самим Єремеєвим (округ №23, Волинська область), а також його другом Степаном Івахівим (округ №21, Волинська область). Коротко про них обох: Івахів – один з засновників групи компаній «Континіум» і – за версію журналу «Фокус» – один з 50 найбагатших людей України. Єремеєв – бізнесмен та політик, власник нафтопереробної компанії «Галичина», посідає 37-ме місце у рейтингу найбагатших людей України «Золота сотня» (за версією журналу «Кореспондент»). За словами Степана Івахіва, він та Єремеєв – добрі знайомі іще зі студентських років.

До групи Івахіва додається також і Сергій Мартиняк (округ №20, Волинська область)– депутат місцевої обласної ради, засновник агропромислової групи «Пан Курчак». Як і Куровський у Києві, пов’язаний з незаконною забудовою – мова йде, за твердженнями місцевих ЗМІ, про ділянку на території заповідника «Старий Луцьк».

По-своєму цікавою є «група одеситів«, споріднена локацією балотування і наміром – офіційно озвученим – примкнути до фракції ПР. До «одеситів» належать: вище згаданий Давид Жванія(округ №140, Одеська область); Антон Кіссе (округ №142, Одеська область), член фракції ПР в Одеській облраді; скандально відомий Ігор Марков (округ №133), лідер партії «Родіна», прихильник федералізації та російської мови як другої державної; а також Сергій Гриневецький (округ №134), що балотуваввся від Народної партії Литвина.

І коли вже мова зайшла про чинного спікера Верховної Ради, згадаємо, що до групи Литвина, окрім самого Володимира Михайловича, що здобув мандат на Житомирщині (округ№65), і Сергія Гриневецького, входять також Сергій Лабазюк (округ №188, Хмельницька область), депутат Хмельницької облради від Народної партії та Валерій Мошенський (округ №108, Луганська область) – діючий депутат Київради, голова фракції Литвина. Слід зазначити, що і Лабазюк, і Мошенський, окрім причетності до славної партії Володимира Литвина, відомі також нападом на журналістів (а Мошенський на додачу ще й судовою тяжбою з місцевою газетою).

Хтось сходиться на платформі партійної спорідненості, а хтось й на базі генетичної. Вмотивованим є склад таких сімейних «гнізд», як вже згадувана група Калетників. Тісно пов’язані родинними узами і закарпатські брати, члени партії «Єдиний центр». Мова про Віктора Балогу (округ №69, Закарпатська область), його рідного брата Павла Балогу (округ №71, Закарпатська область)та їхнього кузена Василя Петьовку (округ №72, Закарпатська область). Всі троє є надто відомими персонажами, і розлогих презентацій не потребують.

До наступної групи можна включити кількох діючих та колишніх чиновників різних рівнів. Забавно, що серед них опинилися відразу двоє колишніх міністрів транспорту та зв’язку. Це – Микола Рудьковський (округ №210, Чернігівська область), фігурант чисельних скандалів і навіть кримінальних справ та Віктор Бондар (округ №191, Хмельницька область), колишній голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації (2007—2010).

А ще – Віктор Развадовський (округ №67, Житомирська область). Керівник департаменту транспортної міліції МВС України, колишній начальник Головного управління МВС України у Харківській області. Тримався провладних структур, у Верховній Раді IV скликання входив до фракцій «Єдина Україна», «Демініціативи» та «Народовладдя».

До чиновницької когорти можна віднести і Віктора Тимошенка (округ №198, Черкаська область), бізнесмена, екс-очільника Кримської митниці, і Віктора Жеребнюка (округ №14, Вінницька область), голову деснянської райадміністрації Києва.

«Несистематизованими» у нас лишились такі депутати: Валентин Ничипоренко (округ №199, Черкаська область), генеральний директор ТОВ «Жашківська кінноспортивна школа»; Олександр Пономарьов (округ №78, Запорізька область), голова правління Докучаєвського флюсо-доломітного комбінату; Федір Негой (округ №186, Херсонська область), гендиректор сільськогосподарського оптового ринку «Нежданний»; діючий депутат-регіонал Володимир Зубик (округ №195, Черкаська область); чоловік депутатки від ПР Інни Богословської Володимир Мельниченко (округ №193, Хмельницька область); лідер партії «Союз» Лев Миримський (округ №2, Крим); одіозний депутат (і ще одна бютівська «тушка») Олег Ляшко (округ №208, Чернігівська область), висунутий власною Радикальною партією.

З решти персонажів в око впадають такий собі Ігор Молоток (округ №160, Сумська область) – цікавий тим, що він є чи не єдиним, хто пройшов відповідність критеріям руху «Чесно» і був визнаний гідним депутатського мандату. А також – Володимир Струк (округ №104, Луганська область), колишній член ПР. Агітував за себе разом із гуртом «Бутирка», який співає шансон. Але не це є дивним у біографії пана Струка. Більш пікантним моментом є його засудження до 1 року ув’язнення умовно (за нецільове використання бюджетних коштів), що мало місце влітку цього року. Як такого достойного кандидата зареєструвала ЦВК – питання, звісно, інтригуюче, але таке, котре, на жаль, вже запізно ставити.

Зрештою, лишається ще двоє депутатів, про яких також вартує говорити окремо. Хоча б тому, що це чи не єдині персони з півсотні самовисуванців, щодо яких логічно припустити готовність примкнути до опозиційних фракцій. Мова про Олеся Донія (округ №88, Івано-Франківська область) та екс-бютівця Сергія Міщенка (округ №98, Київська область), котрий відмовився від заздалегідь непрохідного місця у списку «Батьківщини» і спробував (успішно, як бачимо) своєї сили на одному з мажоритарних округів.

Фракція як атракція

В інтерв’ю «Обозревателю» Доній не виключав свого вступу до фракції партії УДАР, мотивуючи це підтримкою, яку надавав йому лідер цієї політичної сили Віталій Кличко. Міщенко ж буцімто схиляється до варіанту позафракційності.

Чітко і ясно з приводу майбутньої фракційної приналежності висловились також згадані вище Оксана Калетник та «одеська четвірка» (Жванія, Кіссе, Марков та Гриневецький). Натомість «ні» Партії регіонів сьогодні говорять Лев Миримський та Олег Ляшко (за останнім, мабуть, зарезервоване місце загального парламентського фріка).

Свої плани мають Віктор Балога, Володимир Литвин та Петро Порошенко з групою однодумців. Балога заявлає, що наразі не вступив до складу жодної з фракцій. Литвин та Порошенко, вочевидь, вичікують на те, чим завершаться торги за крісло спікера. І перший, і другий рівною мірою зацікавлені у даній посаді, але шальки провладних терезів, як про це можна судити зі слів представника президента в парламенті, депутата-»регіонала» Юрія Мірошниченка, схиляються таки на бік Литвина.

Якщо це дійсно так, то іншого шляху, як тільки примкнути до фракції ПР, у висуванців «Народної партії» просто немає. Самого Володимира Михайловича це не стосується, оскільки голова ВР не може бути членом жодної з фракцій. Зате Порошенко і його люди отримують карт-бланш на ухвалення будь-якого рішення.

За неофіційними даними, ближче до ПР підтягуються колишні бютівці Рибаков та Пилипенко, а також «тимошенконосець» Чудновський (хоча останнє в інтерв’ю «Обозревателю» спростовує представник об’єднаної опозиції Остап Семерак). Натомість Олександр Волков, навпаки, від «сватань» його до провладної партії дистанціюється. Що ж стосується комуністів, то самі вони, якщо вірити заявам лідерів КПУ, переговорів з ПР не ведуть і під крило цієї партії не просяться.

А далі вже починається вимахування шкурами невбитих самовисуванців. Член партії УДАР Віктор Пинзеник заявляє, що згідно попередніх домовленостей, до фракції Кличка примкнуть мажоритарники, що збільшить її чисельність до 48-49 депутатів.

Колоритний «регіонал» Михайло Чечетов говорить про чотири десятки бажаючих стати членами фракції ПР, а голова цієї фракції у чинній Раді Олександр Єфремов озвучує цифру 223 – саме стільки, за його словами, ПР має депутатських заяв щодо входження парламентарів до лав «Регіонів».

Якщо добре порахувати, то виявиться, що математичні екзерсиси Чечетова і Пинзеника, помножені на наміри Міщенка, Калетник та інших, дещо протирічать один одному. Але парламентських ньюсмейкрів це не зупиняє, «і корабель пливе», а торги, відповідно, тривають…

Джерело Обозреватель

    Додайте коментар:

 
Ім'я (обов'язково)
Email: (обов'язково)
captcha

Теги форматування

Смайли
 
 

Остання бійка першої сесії- постраждала ялинка
16.12.2016 Pharme330: Hello! cdegcbb interesting cdegcbb site! I'm reall...
Власний погляд 07.02.13: Григорій Калетнік
16.12.2016 Pharmg659: Hello! deeddef interesting deeddef site! I'm reall...
Остання бійка першої сесії- постраждала ялинка
21.04.2014 Pharma104: Hello! dgkabdf interesting dgkabdf site! I'm reall...
Вінницький депутат блокує Верховну Раду
21.04.2014 Pharmg530: Hello! bddgfbc interesting bddgfbc site! I'm reall...
Григорій Заболотний поки що не вніс жодного законопроекту та депутатського запиту
15.01.2013 Олег: Славко, а я не лише про Ладижин, мені за всю держа...
Група Порошенка підтримала Соркіна заради стабільності національної валюти
14.01.2013 111: "Тому ми підтримали призначення Ігоря Соркіна...

Коментарі повністю >>

Голосування

** Яку парламентську партію ви підтримуєте? **
Описание: Яку парламентську партію ви підтримуєте?
Партію регіонів (11)
Батьківщину (16)
КПУ (4)
УДАР (7)
Свобода (45)
Жодну (34)
Не знаю (2)

Всі результати

Найбільш коментовані

» ВИЩИЙ СУД ПОЗБАВИВ МАНДАТІВ ДВОХ ДЕПУТАТІВ
Коментарів 0, останній - 16.02.13
» Чечетова непокоять шкарпетки свободівців
Коментарів 0, останній - 11.01.13