Головна сторінка, История, Статті Петро Кондратюк про Битву під Батогом

Петро Кондратюк про Битву під Батогом

Коротенько, мої дослідження минувшини нашого краю, що стосуються цієї битви, і події, здебільшого трагічні для нашого народу, що послідували.
http//tepliklife.ucoz.ru/_nw/1/s028364.jpg

Французи кажуть «шарше ля фам» – шукайте жінку. Як і в багатьох історичних подіях, у битві під Батогом також головну роль відіграла дочка правителя молдавського князівства Василе Лупула – домна (княжна) Розанда. Намагаючись укріпити своє становище в складному сплетінні політичних подій, Богдан Хмельницький спрямовує свій погляд на Молдавію і інші Придунайські князівства – Трансільванію та Валахію. Щоб більш узаконити в очах Європи правлячу династію – династію Хмельницьких! – український гетьман вирішує породичатися із молдавським господарем, одруживши свого сина Тимоша на Розанді, про що вперше і було заявлено у 1650 р.

Фото: Розанда Лупул
Речі Посполитій не сподобався такий задум Хмельницького. Українсько-польські стосунки, які й так після Берестейської битви (1651 р.) були напруженими, після відмови польського сейму ратифікувати Білоцерківську угоду між Військом Запорозьким і королем загострилися до вкрай небезпечної межі.

Битва під Берестечком (28 червня-10 липня 1651) – бій, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під керівництвом Богдана Хмельницького та союзним йому кримсько-татарським військом Іслама III Ґерая з одного боку та армією Речі Посполитої під командуванням Яна Казимира II. Причиною поразки козацького війська було те, що «татари полишили поле бою захопивши з собою Богдана Хмельницького», як відмічається у багатьох джерелах. Усе це виглядить, як кажуть, «притягнуто за вуха», а, отже, сумнівно. Можливо архіви, час ще проллють світло на цю трагічну подію в історії козаччини.

Саме на такому політичному тлі польський гетьман Мартин Калиновський заявив про свої наміри будь-що не допустити одруження «хлопа» з молдавською княжною (поклавши і своє око на неї). Після гучного розголосу мало не вся шляхетська молодь Королівства Польського і Великого королівства Литовського з юнацьким запалом виявила готовність взяти участь у «романтичному поході», що проходив під гаслом «боронити прекрасну князівну і не допустити, аби вона, обминувши Потоцьких, Вишневецьких і Калиновських, потрапила в руки дикого, неотесаного козака».
Похід очолив згадуваний гетьман Калиновський, який розмістив свій громіздкий табір на правому березі річки Буг в урочищі Батіг, неподалік річки Батіг. Блискуча нічна атака Тимоша Хмельницького польського війська стала початком повного його розгрому.


Битва під Батогом
Після закінчення битви сиву голову невдахи-залицяльника, наткнуту на наконечник списа, принесли до намету українського гетьмана. Богдан Хмельницький викупив у султана Нурадіна за 50 тисяч талярів всіх полонених поляків і наказав їх замордувати, пояснюючи такий вчинок помстою за Берестечко. 3 і 4 червня козаки замордували від 3 до 5 тисяч (зустрічається – 8 тисяч) полонених (жовнірів і челяді), незважаючи на протест татар і частини козацької старшини.
А Тимош таки одружиться на Розанді. Популярний тоді в Європі часопис «Gazette de France» у випуску від 15 листопада 1652 року писав, що «відразу після весілля син генерала Хмельницького, Тимош, двічі бив свою молоду дружину, доньку молдавського князя, дорікаючи їй за теплі стосунки з великим візиром, коли вона була заручницею в гаремі й з ласки візира сподівалася дістати волю».
Невдовзі Лупул втрачає владу і тікає в Україну. Його дружина і донька Розанда разом з легендарним скарбом знаходять притулок у молдавській фортеці Сучава. Сюди і направляється 20-тисячне трансільвансько-валаське військо князя Дєрдя II Ракоці та Матея Басараба, які раніше розбили військо Лупули. Тимош Хмельницький на чолі восьмитисячного добірного козацького війська спішить спасти свою дружину.
Проте до Сучави раніше за українське військо прибула підмога нападникам з боку Речі Посполитої. Під час обстрілу артилерією Тимоша було смертельно поранено. За польськими літописами саме той фатальний постріл зробив князь Дмитро Вишневецький – один із претендентів на руку домни Розанди.
…Двадцяти одно літнього Тимоша ховали 27 грудня 1653 р. в Чигирині, куди разом з ним і прибула Розанда, яка напередодні привела на світ двох хлопчиків-близьнюків…
Втрата любимого сина, на якого покладались великі надії, підкосила Богдана Хмельницького, підірвала його фізичні і моральні сили. Адже саме Тимошу, а не Юрію, він мав передати булаву із словами: «Не гонорися, мій сину, шануй старших, будь привітним з товаришами. Не ліпись до багатих і не зневажай убогих, май рівну любов до всіх. Тримай у серці боязнь перед Богом і так, як я, будь вірним присязі. Якщо ж зламаєш її, лихо станеться людям і кара впаде на твою власну голову!..»
Ще одна обставина, яка разюче вплинула на гетьмана, – це поведінка Європи. Поки Польща спиралася на козацьке військо, вона була непереможна. Коли ж стала з ними воювати, то сама була на грані розпаду. Це не сподобалось її сусідам, особливо Австрії і Данії, на думку яких становлення могутньої козацької держави порушило б рівновагу сил у Європі. Тому вони пригрозили гетьманові, що вся Європа оголосить йому війну, якщо він не поверне Україну до складу Польщі. (Подібне уже було майже триста років тому, коли Західну Європу налякало посилення Галицько-Волинського князівства Данила Галицького, і вона відмовилася підтримати його у Хрестовому поході проти Золотої Орди). Це і кинуло гетьмана в московські обійми й привело до Переяслава.

Джерело: http://теплик-лайф.рф/news/dopovnennja_do_doslidzhennja_anatolija_kovtuna_pro_bitvu_pid_batogom/2012-06-26-174
Автор:Arhip Разміщено:23 серпня 2013 Переглядів:2245 Коментарів:3
Коментарі (3)
Ivan в 9.07.2020 - 19:26
Оприлюднені цікаві дослідницькі карти Берестецько-Мізоцької битви 1651 року, що виконані для фільму "Берестечко. Битва за Україну" (частина 1).
Шукайте в інтернеті матеріал - "БЕРЕСТЕЦЬКО-МІЗОЦЬКА БИТВА: КАРТИ ВЕЛИКОГО ПРОТИСТОЯННЯ" -
https://uamodna.com/articles/berestecjko-mizocjka- bytva-karty-velykogo-protystoyannya/
Олеся в 8.07.2021 - 16:25
Варто подивитись:
“Берестечко. Битва за Україну (частина 1)” –
https://www.youtube.com/watch?v=q5_y01aGQe0
“Берестечко. Битва за Україну (частина 2)” –
https://www.youtube.com/watch?v=4wajqEgQE6M
Олеся в 8.07.2021 - 16:26
Варто прочитати:
Відповіді авторів фільму історику Юрію Мицику.
Стаття “Знущання над історією України тривалістю у триста років” –
https://site.ua/svyatoyar.ros/29865-znuschannya-na d-istorieyu-ukrayini-trivalistyu-u-trista-rokiv/

Додати коментар