Рефлексії з приводу статті в “Новому місті» або ще раз про статус міста обласного значення

Андрій СкакодубПрочитав колективний лист міськрадівського агітпропу в останньому номері поки що комунальної газети «Нове місто» під назвою « Чи повинні бути у депутата совість і розум?» в якому піддався жорсткій критиці депутат Ладижинської міської ради Віталій Сутик. Лист підписаний начальником відділу фізичної культури і спорту Сергієм Стояном, секретарем міської ради Людмилою Бучко, депутатом і поки що директором Ладижинського інтернату Володимиром Мельником і людину, яку я глибоко поважаю за фах, професійні та ділові якості лікарем Миколою Миськом, до якого часто звертаюсь за медичної допомогою і ніколи про це не пожалкував.

Не міг не дати відповідь на цей лист, адже давно хотів написати по цій темі свої думки, а тут сталось так, що мерія сама вирішила розпочати діалог та підняла тему статусу міста Ладижин, явно виправдовуючись перед громадою за втрати та істотні прорахунки з обраною стратегією для міста Ладижин.

Головна теза, яку спростували дописувачі колективного листа мушу також спростувати. Валерій Коломєйцев реально в’їхав в Ладижинську міську раду на статусі міста обласного значення, яке ми отримали в жовтні 2000 року, а став мером березні 2001 року. Це був по суті народний мейнстрім, - місто рально гуділо в 2000-2001 роках і чекало змін. Ладижин мав отримати незалежність від Тростянця. Попередній мер Боднар цього не зрозумів і поплатився, тим більше, що Валерій Коломєйцев на той момент асоціювався зі змінами, новим, розвитком Ладижина, натомість Боднар був спадкоємцем епохи 90-х і не мав жодного шансу. Наскільки я пригадую, в офісі «Байкал-Весту», а я тоді працював на пульту охорони з сигналізацією і обслуговував від ВДСО сигналізацію офісу, постійно крутились Олександр Горбатюк та інші активісти ініціативної групи, себто Валерій Коломєйцев дійсно на той момент стояв у руля отримання статусу міста обласного значення.

Я дуже добре знаю, скільки зусиль довелось докласти до створення прокуратури, пенсійного фонду, суду та інших установ в Ладиижині з самостійним статусом, бо працював тоді в міській раді. Це була реальна титанічна робота. Але це було тоді, на початку двохтисячних років.

Я не знаю, чому агітпроп міськради так переполошився і звернув таку увагу на депутата Віталія Сутика, але де в чому він правий, тому напевно є логіка прокоментувати те, що ми маємо сьогодні, те, що буде чекати Ладижин в майбутньому. Мова про обрану стратегію Ладижина командою Валерія Коломєйцева, а можливо навіть відсутність будь-якої стратегії, адже жити одним бюджетним роком і не знати і не планувати і не проводити роботи щодо того, яким Ладижин має бути через 5, 10. 15 років, не можна.

Ладижин ніколи не мав жодних амбіцій в області, крім своєї унікальної незалежності, якою ми так весь час пишались, своєю унікальністю, адже саме в Ладижині немає ні районної ради, ні районної адміністрації, до чого Україна тільки йде. Останні роки Ладижин поступово, але закономірно втрачав свій адміністративний потенціал. Що ми маємо на сьогодні?
Обласні чиновники чомусь спланували центр госпітального округу в Тульчині, а лікарні 1-го і 2-го ступеня вторинної допомоги в Бершаді, Крижополі та Гайсині, залишивши Ладижину по залишковому принципу тільки центр первинної допомоги з сімейними лікарями.

Так чи інакше, Ладижин адміністративно підпорядкований на сьогодні Бершаді, Тростянцю та Гайсину.
- Бершадь- Ладижинське відділення поліції Бершадсього відділу поліції ;
- Бершадь- Ладижинська філія Бершадської місцевої прокуратури;
- Гайсин - Ладижинське відділення Гайсинської ОДПІ (податкова);
- Тростянець - Держгеокадастр м. Ладижин (ліквідовується), послуги буде надавати Тростянецьке відділення;
- Гайсин - Ладижинське бюро правової допомоги від Гайсинського місцевого центру;
- Тростянець - Фонд соціального страхування від нещасних випадків Тростянецького району;
- Тростянець - Соцстрах з тимчасової втрати працездатності - Тростянецька дирекція.
- Гайсин – Украпошта, Тростянець – електричні мережі, Тростянець – Укртелеком, СБУ- Гайсин;
- Тростянець - статистика ( відділення в Ладижині ліквідовано нещодавно);
- Бершадь, - пенсійний фонд, який стане придатком Бершаді за кілька місяців.

Це неповний перелік, мова тільки про основні правоохоронні органи та органи виконавчої влади.

Це повний провал!!! Наше місто попри всі показники та «надування щок» є реальним лузером, з нами ніхто не рахується. Нас навіть немає на карті в обласній раді! Не здогадуєтесь чому?

Так чи інакше, час від часу при оптимізації, реорганізації тих чи інших структур рішення приймається не на користь Ладижина, а Ладижин попри свою пиху та «показуху» ( ми самі кращі в області) завжди визначався при цих розкладах за залишковим принципом, тобто якщо мають ліквідувати або оптимізувати якусь структуру, то це має бути тільки Ладижин, Інтереси Тростянця, Гайсина або Бершаді зажди будуть превалювати над нашими.

Якщо на початку двохтисячних був рух вперед, то на сьогодні це реальний рух назад. Панове, Ладижин втрачає і втрачає саме тому, що у нас немає лоббі в області, в Києві, Ладижин не лобією свої власні інтереси і навіть не намагається це робити. Зрозуміло, що Ладижин, який був селом до певного часу не вписується в державну пострадянську логістику існування бюрократичного апарату і чиновники десятки років звикли приймати рішення за встановленими кліше. Безперечно, що Ладижин за існування 16-річної політичної монополії Валерія Коломєйцева навіть не має представників ладижинської школи кадрів ні в області ні в Києві. Є тільки один-єдиний Коломєйцев 16 років. А сусідні райони мають по кілька десятків прізвищ на посадах, при впливі і мають реальну можливість «переперти» та «обскакати» Ладижин в Києві чи в області.

Далі про децентралізацію. Валерій Коломєйцев безапеляційно зупинив реформу децентралізації щодо Ладижина, причому тупо «відфутболив» мінімум 5 громад, які хотіли об’єднатись з Ладижином, а потенційно таких є до 15-ти. Головне теза - реформа не дає Ладижину жодних економічних бюджетних переваг, що є вкрай помилковим рішенням, яке нам аукнеться зовсім скоро, наприклад в питанні міської лікарні. Але це тема для окремого матеріалу, який неодмінно варто написати, позаяк буде незрозуміло чим бюджет відрізняється від економіки і чому міський голова Ладижина ніц не бачить розвитку Ладижина в об’єднанні громад, які вже по суті є частиною ладижинської промислової агломерації.

Ну і власне до листа не голосувати за депутата Віталія Сутика. Власне цей лист є відрижкою, враховуючи стилістику та моральний рівень автора листа політичної монополії по-ладижинськи. Зрозуміло, що лист готував кишеньковий жарнашліст по замовленню зверху, а підписанти не могли не підписати його в силу багатьох обставин.

Цей лист по суті - це криза ворогів, які вже всі знищені, нагодовані, зламані, викинуті з життя. В Ладижині останні роки попри події лютого 2014 року такий політичний штиль та спокій, що ворогів собі навіть слід вигадати, бо автократія не може існувати без ворогів. Можна тільки уявити, що в місті немає жодного депутата, який би вніс на сесіє проект рішення про статут громади, електронні петиції та інші питання, по яким до них вже звертались. Жодного! Хто чи що тоді загрожує Валерію Коломєйцеву, якщо не він сам???

Політична монополія передбачає повну відповідальність за все, що діється в місті персоніфіковано одній людини і ця людина добре розуміє, що ліквідація лікарні в нинішньому стані – це тільки початок, що ці процеси йдуть абсолютно некерованими, бо поступово Ладижин втрачає перспективи стати адміністративним центром центр і стає адміністративною провінцією, причому це відбувається по всім фронтам. Тому можливо і невдала репліка депутата Сутика викликала такий резонанс і їй приділили половину сторінки в комунальній газеті, бо можливо і сам Коломєйцев відчуває, що не все так тут добре, що це повне фіаско, адже Гайсин, Тульчин, Бершадь і навіть Тростянець над нами домінують і керують другим промисловим центром області!

Чи є совість і розум у депутата Сутика, варто дописувачам «Нового міста» запитати в нього самого. Я хотів би запитати у мера чи є у нього політична відповідальність, чи є він політично далекоглядним коли зупиняє децентралізацію, чи розуміє він, що так, керувати містом дуже зручно, коли все зачищено і ніщо не віщує небезпеки, бо всі стоять у власному політичному «стойлі» але при цьому дозволяти собі влаштовувати такі сміховинні війни з депутатом Віталькою, як його назвали комунальні журнашлісти, який як виявляється на сьогодні є головним злом і загрозою для команди кращого мера України.