Завантаження. Почекайте будьласка...
Головна сторінка - RSS-Ladyjin, Топ 3-А, Суспільство, Топ-5 Поранений ладижинець розповів про справжній стан речей на Сході України

Поранений ладижинець розповів про справжній стан речей на Сході України

Сьогодні, на сході країни іде війна з Росією, тепер це вже ніхто не заперечує. Ще з самого початку заворушень на Сході, тисячі наших патріотів записалися у добровольчі батальйони, аби зі зброєю в руках захищати цілісність та незалежність нашої держави.
Так, справді, українські сини готові захищати рідну землю. Але, останнім часом, ми все більше починаємо замислюватися - А чия це війна? - і за що гинуть наші військові та мирні, ні в чому не повинні, мешканці?
Офіційні новини скупо розповідають про стан антитерористичної операції та про втрати на полі бою. Загиблих Героїв привозять додому в трунах та ховають з військовими почестями. Але, більшість з тих хто загинув, ще тільки вчора ходили на роботу, зустрічались з друзями, виховували своїх дітей та утримували сім’ї. Хіба хтось зможе повернути матері - сина, а дітям - батька?
Ладижинець Віктор Северін, який одним із перших записався до лав добровольчого батальйону та пройшов пекло війни, розповів про справжнє життя солдат на передовій, таким яким побачив його він. Наразі, після поранення, Віктор перебуває удома, попереду у нього складні операції та довгий шлях реабілітації.
- Нас мобілізували ще в першу хвилю, - розповідає Віктор Северін. – Ще у лютому місяці, я разом зі своїм приятелем і кумом пішли і записалися добровольцями. У військкоматі мені повідомили, що я служитиму у Гайсині, у повітряних військах. Потім мені подзвонили і сказали терміново з’явитися у військкомат з воєнним білетом та правами. Там нам вручили повістки і ми відразу поїхали навіть не пройшовши медкомісію.
Прибули ми до Гончаровська. Ніякого екіпірування нам не надали, бронежилети видавали лише коли виїжджали на виїзд, а потім відразу забирали. Купувати для себе все доводилося самим, спасибі, що добрі люди допомагали.

Як розповів Віктор, разом з ним служили звичайні хлопці, деяким було по 60 років. Були і такі, що служили разом зі своїми машинами. Просто у деяких чоловіків хотіли забрати автомобілі під мобілізацію, і щоб не віддавати свою машину у чужі руки (адже для декого машина була єдиним джерелом заробітку) їм доводилося записуватися до армії.
Гроші добровольцям все ж таки виплачували.
- Спочатку, в перший місяць, ми получили по 800 гривень, - розповідає вояк. – Потім почали платити, кому – 2 500, кому – 3 – тисячі. Але, за ці гроші доводилося, весь час, щось купувати для себе. Щоправда, іноді приїжджали волонтери і це було добре. Але, гроші в основному витрачали на цигарки та запчастини для машин. Адже багато машин було не нових.
Поранення Віктор Северін отримав у Луганську:
- Як все було, я достеменно не пам’ятаю. Був обстріл кулеметний, моя машина перевернулася і накрила мене собою. Добре, що мій товариш підійшов до машини і побачив, що я під нею лежу. Коли мене витягнули, наш медік лише спитався - що там у мене, а хлопці вже самі кололи мені знеболювальне.
Потім, через три години, мене забрала вертушка і доправила до Харкова. Там зробили томографію і поклали на ліжко. З медпрепаратів отримував лише знеболювальне. Пізніше мене перевели до Вінниці, я і сам просив про це, бо знав, що там толку не буде. У Вінниці я вже почав отримувати лікування.

Наразі у Віктора ще одна проблема – він ніяк не може забрати свій воєнний білет та отримати довідку, що поранення отримав у зоні АТО, а без цього його поранення оформлять як звичайну травму.
- Коли я отримав поранення, мій воєнник забрали на висотку, - розповідає Віктор. – Я неодноразово дзвонив у частину, але там відразу починають «морозитися». Воєнний білет знайшли лише після того, як у ситуацію втрутилися мої друзі та журналісти. Зараз військкомат подав запит, але відповіді досі немає. Вони навмисне все це утримують, щоб не виплачувати нам кошти.
Також, багато хлопців загинуло у АТО, а їх батькам видали довідки, що вони загинули від необережного поводження зі зброєю. Ніяких виплат вони у цьому випадку не отримають. Ось така у нас доблесна держава!

Але, всі ці негаразди ніщо, у порівнянні зі зрадою з боку командирського складу, адже за словами Віктора, випадки, коли свої ж генерали здають українських військових не рідкість.
- Нас там продають на кожному шагу, - стверджує Віктор Северін. – Це прикро, адже ми знали куди ми йдемо. Але, ці виродки, вибачте за слово, продають нас і за непогані кошти. Хлопці розповідали, що спіймали одного СБУ –шника, який продав колону за 26 тисяч доларів. Хлопці загинули, матері та жінки залишилися без годувальників, а він гроші отримав, йому добре.
Також був випадок – на одному розбитому блок-пості хлопці з 30-ї бригади знайшли папери в яких були вказані посади, імена наших генералів, хто скільки і за що отримав. Всі папери віддали в СБУ, але, ще й досі нікого не посадили. На жаль, копії документів зробити не встигли.

Щоб хоч якось уберегти себе від зради, наші хлопці мусять вдаватися до різних хитрощів.
- Мені вчора дзвонив товариш з мого взводу, сам він з Чернігова, і розповів, що якщо вони виїжджають десь на позиції, то роблять це вночі і на штаб не повідомляють, щоб ніхто не знав.
Ті, що стоять на блок постах також розповідають, що коли йде колона з Росії, вони дзвонять на штаб і питають що робити, їм кажуть – Пропускайте, не робіть шуму! Тож, хлопцям доводилося ховатися, щоб колона могла спокійно проїхати. Але, тепер вони роблять хитріше – спочатку розгромлюють колону, а лише потім дзвонять на штаб, і говорять що колона йде. А що їм робити? Вони ж знають за що воюють.

Варто зазначити, що думки про зраду у керівному складі доводилося чути і від інших вояків. Так, у ладижинця Максима Ротора, який також отримав поранення у зоні АТО, теж склалось враження, що здають свої ж .
Насправді дуже гірко чути такі слова від вояків, які захищають нашу землю. Адже, проти них воюють не лише сепаратисти їм доводиться з застереженням ставитися і до свого командування.
Отже, Віктор Северін – хлопець з Ладижина, який ще донедавна жив звичайним життям і навіть гадки не мав, що йому доведеться воювати.
Хочеться до землі вклонитися цим хлопцям - вчорашнім водіям, слюсарям та електрикам, які сьогодні мужньо відстоюють Україну, адже саме за ними наше майбутнє і саме вони є справжніми патріотами нашої рідної землі.
1588_img_0979.jpg (97.73 Kb)2982_img_0992.jpg (182.78 Kb)
1 вересня 2014 | | Автор:victoria | Переглядів: 1169 Коментарів: 10
Написав: nina 1.09.2014 - 22:38
Немає слів виразити свої емоції. Тільки одне можна сказати:"Тримайся Вікторе, в тебе діти і дякуй Богові, що він залишив їм батька"
Написав: Pyatkovskiy 3.09.2014 - 08:58
ИС: Закарпатье рискует стать новым очагом сепаратизма
3 сентябя
Украинские власти должны противодействовать силам, пытающимся создать на Закарпатье новый очаг напряженности, используя русин.

По данным группы «Информационное сопротивление», в регионе в последнее время появилось много людей спортивной наружности, которые говорят с характерным российским акцентом и живут на дачах друзей Януковича либо на объектах УПЦ МП. «С момента начала АТО было зафиксировано несколько попыток провоза оружия в Закарпатскую область. Сколько этого оружия провезли – можно только догадываться», – предупреждают в ИС.

Военные эксперты сообщают, что в последнее время на Закарпатье активизировались так называемые представители «закарпатских русин» и «закарпатских венгров». Они требуют создания русинско-венгерской автономии на территории Закарпатской области.

«В случае отказа, эти «русины» (П.Гецко, А.Сава и еще несколько клоунов) обещают реализовать силовой сценарий для достижения своих целей (видимо, с помощью агентов, находящихся сейчас на консервации)», – сообщают в «Информационном сопротивлении».

Читайте также: В Славянске начали разооружаться местные жители
П.Гецко уже успел заключить союз с представителями «Новороссии» и активно публикует соцопросы о том, что «русины, венгры и русские в Закарпатье нуждаются во внешней защите о засилья бандеровских бандитов».

Главным промоутером так называемых русин в Европе может стать венгерская партия «Йоббик», которая занимает активную антиукраинскую позицию и получает поддержку (в т.ч. финансовую) из России. Кроме того, аналитики «Информационного сопротивления» не исключают, что вопрос «Подкарпатской Руси» может стать одним из пунктов в переговорах террористов с украинской властью.

Новый Регион
Написав: folk 3.09.2014 - 11:40
Pyatkovskiy, У людей відкриваються очі!
Написав: OstapBender 3.09.2014 - 11:42
folk, тільки фігня, що русини це і є українці...
Написав: petruxa 4.09.2014 - 15:36
Американцы развязали эту кровавую бойню на Украине, руководят напрямую АТО, официально захватили власть на Украине.
А. Яценюк подписал Первый официальный документ
о том, что власть на Украине принадлежит Начальнику Украины (гауляйтеру) голландцу Рампею и американским советникам. И сидят хазяева Украины на 3-ем этаже СБУ в КИЕВЕ. Президент П. Порошенко - только представительная фигура.

Американцы В РУЧНОМ УПРАВЛЕНИИ осуществляют на Украине секретный американский Гарвардский проект. Главнокомандующий ВСУ американский генерал Ренди Ки.
Суть проекта :
Например семья правосеков (нацгвардии, призывников, офицеров СБУ, МВД) из 5-ти человек. Один из семьи остается для обслуживания нужд США и Запада, 4-рех американцы либо убивают, либо изгоняют из Украины. Что идет сейчас.

Причем согласно проекта ПОБЕДА в идущей войне с ополчением АМЕРИКАНЦАМ НЕ НУЖНА! Им НУЖНА НЕПРЕКРАЩАЮЩАЯСЯ ВОЙНА на Украине. И желательно с участием РФ!

Армия Украины поэтому ОБРЕЧЕНА АМЕРИКАНЦАМИ на ПОЛНОЕ истребление !

Тогда в пустую казну США потекут денежные потоки. Т. е., потоки крови на Украине
ее граждан Украины американцы транслируют в собственные деньги казны США, в барыши военных корпораций США через заказы правительства США на вооружение!

ИЗГОНИМ АМЕРИКАНСКИХ ОККУПАНТОВ из Украины, чтобы спасти Украину и ее население, и весь мир от Третьей Мировой Войны !!!
Написав: folk 4.09.2014 - 15:53
petruxa, upupupup
Написав: petruxa 4.09.2014 - 16:25
Дык против кого же проводят АТО? С какой стороны воюют террористы?
[b]Командир
добровольческого батальона Айдар Сергей Мельничук заявил о минировании Луганской тепловой электростанции[/b], расположенной в городе Счастье.
Общаясь с журналистом, комбат Айдара сообщил, что батальон взял ТЭС, и что в случае прорыва сепаратистов они взорвут электростанцию.
"Я говорил уже, что мы ТЭС взяли, и заминировали ее. На тот случай, если будет прорыв - мы ее просто грохнем, чтобы Луганску электроэнергия не досталась", - заявил Мельничук.

//korrespondent.net/ukraine/politics/3414351-kombat-aidara-my-zamynyrovaly-tes-pry-proryve-hrokhnem

Терористичний акт — це застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту
Написав: folk 4.09.2014 - 21:03
petruxa, вот так вот... теперь всё становится на свои места
Написав: OstapBender 5.09.2014 - 10:02
folk, треба вас двох на місце поставити, а краще положити.
Написав: Pyatkovskiy 5.09.2014 - 19:37
Вежливость города берет: репортаж из осажденного Мариуполя

Вежливость города берет: репортаж из осажденного Мариуполя
фото ИТАР-ТАСС
Корреспондент Forbes побывал в плену у националистов из батальона «Азов», перешел линию фронта, обнаружил сухпайки российской армии и стал свидетелем начала наступления на Мариуполь войск ДНР
Материал в течение дня будет пополняться новыми видеорепортажами от Орхана Джемаля
Мариуполь представляет собой крайне депрессивное зрелище. Фактически город является придатком к местным гигантским металлургическим заводам («Азовсталь», Комбинат им. Ильича и др.), которые возвышаются над городской застройкой. Большая часть населения здесь так или иначе связана с «Азовсталью», а основной покупатель продукции завода — Россия. Соответственно, большинство горожан пророссийски настроены, это уже не просто менталитет, это экономический вопрос.
Мариуполь удерживают немногочисленные украинские войска и добровольческий батальон «Азов», костяк которого составляет крайне правая молодежь, густо зататуированная свастиками, рунами и прочей символикой, демонстрирующей приверженность чистоте расы.

В 30 км от Мариуполя, в городке Новоазовск стоит ополчение мятежного Донбасса. Относительно недавно здесь можно было увидеть бронетехнику без опознавательных знаков с тщательно замазанными номерами и бойцов, отличающихся дисциплинированностью, единообразием внешнего вида, вежливым тоном и нарочитым уклонением от контактов с посторонними. Судя по всему, именно эти подразделения были главной ударной силой, перемоловшей в Иловайском котле украинские части. Сейчас они покинули населенные пункты и переместились в поля, где стоят замаскированные в лесопосадках или перемещаются с места на место, оставляя за собой землянки и огромное количество характерных упаковок от сухпайков, которые появились в российской армии, после того как экс-министр обороны Сердюков перевел снабжение на аутсорсинг.

В плену у вежливых людей

Наше близкое знакомство с батальоном «Азов» состоялось при попытке подготовить сюжет о волонтерах, помогающих защитникам города рыть оборонительные траншеи. По городу упорно ползли слухи, что в действительности никаких добровольцев нет, а на земляные работы принудительно отправляют горожан, задержанных за мелкие правонарушения. Правда, по тем же слухам, на блокпостах стоят негры-наемники, которых до сих пор никому из журналистов увидеть не удавалось.
На блокпосту у нашего коллеги обнаружили донецкую (то есть «вражескую») аккредитацию, после чего началась игра в «смерть шпионам». Поскольку у нас были при себе и аккредитации при украинском штабе АТО, мы не особо нервничали. До того как нам на головы надели мешки, мы успели изучить блокпост изнутри и убедиться: негров нет. Нас отвезли в школу №62 и поместили в подвал, где мы провели часов шесть за долгой беседой о политической ситуации, евгенике, важности чистоты крови, чем дуче отличался от фюрера и кто из них лучше. Если бы не мешки на головах, это вполне сошло за товарищескую болтовню. Все это время «азовцы» с нами все были подчеркнуто вежливы.
Вскоре в наш подвал привели горловского таксиста, задержанного на посту, когда у него в телефоне обнаружили смс с оскорбительным для украинцев содержанием. За это его заставили разучивать гимн Украины и отшлепали тапкой по заднему месту. Таксист был настолько напуган, что сходил в туалет прямо там же. На запах откуда-то появился командир и начал орать на бойца-экзекутора: «Опять задержанных бьешь? Марш на плац и 100 приседаний». Минуту спустя из окошка под потолком стало доноситься кряхтение, матерок и мерное: двадцать пять, двадцать шесть, двадцать семь...
С батальоном в итоге мы расстались вполне по-дружески, договорившись в будущем сделать о них материал «без ретуши». Пока сидели «в гостях», выяснили, что хотя негров среди них нет, зато есть добровольцы: шведы, французы, итальянцы, хорваты и русские, причем последних около 20 человек. «Азовцы» подмечают национальные специфики: «Шведы — сверхлюди, могут по 30 часов проводить без сна и при этом всегда такие же вежливые, доброжелательные, всех подбадривают. Французы — злые. Хорваты — как мы. Итальянцы — не вояки. Русские — влюбчивые и дерутся друг с другом. Последний раз из-за того, что слишком горячо поспорили, кто из них больше Украину любит».

По ту сторону фронта

Оборона Мариуполя выстроена в одну линию — на большее просто нет людей и технических ресурсов. Миновав блокпосты на окраине города, оказываешься на ничейной территории — несколько десятков километров абсолютного безвластья. Контроль донецкого ополчения начинается лишь в Новоазовске, Тельманово, Старобешево.
Именно через Старобешево и выходят из окружения украинские солдаты. Власть тут представлена полевым командиром с позывным «Матвей». Дружелюбный, даже обаятельный, он лично выехал на окраину села встречать стихийный пресс-тур — с десяток журналистов, пересекших линию фронта. На груди висит новенькая ДНР-овская медаль «За боевые заслуги». Себя снимать не позволяет, но без камеры говорит охотно. Не без гордости рассказывает, что до войны работал простым стропальщиком в Дебальцево, а теперь – целый комроты.
Матвей уверяет, что пропускает «окруженцев», если те выходят организованно, разоружены и под белым флагом. Если флага нет — тогда бой. Он уверяет, что в окружении осталось довольно много солдат, но журналистам ни одну выходящую группу застать не удалось. Зато в КПЗ местного отделения милиции у него сидят трое пленных, выбиравшихся в одиночку.
Матвей демонстрирует открытость и гостеприимство, он лично показывает всем следы боев, сожженную технику и разрушенные дома. Разрешает не только встретиться с пленными, но даже остаться и переночевать в его расположении – мол, бойцов снимать не надо, но общаться можете, сколько хотите, без всякого пригляда начальства. Пленные — предельно измотанные голодные люди, которые более недели пешком выбирались по полям, пока не были остановлены, по их словам, людьми с чистой русской речью, без украинского акцента и опознавательных знаков. В КПЗ сидят молоденький солдат-срочник и двое добровольцев в возрасте. Все утверждают, что отношение к ним достаточно приличное, кормят, снабжают сигаретами, не бьют. При этом один из добровольцев проклинает киевское правительство, стравившее две части одного народа и стыдливо называющее гражданскую войну антитеррористической операцией. Другой же неожиданно кидает: «Я не согласен, это российская оккупация, а мы защищаем Родину».

Отряд, у которого мы гостили, тоже в основном говорит без украинского акцента. Подавляющее большинство — российские добровольцы, местные в явном меньшинстве. Бывший спецназовец ГРУ из Волгограда, комиссованный с язвой желудка и работавший на заводе Coca-Cola, пока не появилась новая возможность повоевать. Снайпер родом из Твери с позывным «Инок», был послушником при монастыре. Фельдшер из Саратова с позывным «Пчела», тоже в прошлом послушник. Доброволец из Питера с позывным «Саид», имеет опыт Второй чеченской...
Вскоре удается найти и местного ополченца. Это дюжий парень, шахтер из Макеевки. Разговорились:
- Ты за что воюешь?
- Ну, я вот за Януковича голосовал, а они его по беспределу свергли.
- А что тебе до Януковича, он тебе лично что-то хорошее за все годы президентства сделал?
- Нет, но я так считаю, что если сверху сидят бандиты, то пусть уж свои.
Парню всего 23 года, ему нравится говорить по-украински, он утверждает, что всегда старался щадить простых солдат. Про довоенные времена вспоминает, что в шахте тоже как на войне:
- Мы там как гномы на километровой глубине. А если что серьезное, то успеешь подняться или нет — одному Богу известно.
Большинство ополченцев так же густо зататуированы, как и бойцы батальона «Азов». Разговоры на отвлеченные темы почти такие же, разве что чуть меньше расового пафоса, но зато больше имперской риторики. Все утверждают, что пришли защищать сюда местных русских, хотя сетуют, что сами они себя защищать не рвутся. Но в итоге соглашаются, что просто любят воевать. Живут ополченцы в том же подвале, где держат пленных, в таких же камерах, это единственное безопасное место во время минометного обстрела.
Утром нас напоили кофе, и мы отправились дальше к российской границе в поисках доказательств присутствия российских кадровых частей. В районе села Кумачи просто налетаем на колонну из двух танков и четырех БМП — все с закрашенными номерами и вежливым офицером, который поинтересовался, куда мы держим путь, и изъявил желание посмотреть записи в видеокамере. Офицер покрутил камеру в руках, явно не зная, что нажимать. Предложение помочь вежливо отклонил, просто вернул технику и разрешил проехать.

На обратном пути стал вырисовываться масштаб проходивших здесь боев: над подсолнечными полями плывет плотный трупный запах, дорогу местами перекрывает взорванная техника, приходиться съезжать и ехать краем пашни. Тогда становится видно, что в подсыхающих зарослях подсолнечника лежат уже вздувшиеся от жары трупы, они — везде, их можно увидеть даже на электрических проводах.

Мы вернулись в Мариуполь и застали тренировку молодого пополнения «Азова».
На следующий день началось наступление донецко-российских войск, окраины города стали накрывать залпами «Града». В четверг «Азову» и армейским частям противопоставить этому было нечего. Но в пятницу утром они контратаковали и смогли прекратить артобстрел пригорода Мариуполя. Артиллерийская дуэль проходила с использованием «Града», ствольной артиллерии и минометов. На момент публикации материала артналет прекратился, взрывов вблизи города не наблюдается.

Додати коментар

Ви зайшли на сайт як незареєстрований.
Ви можете зареєструватись або увійтипід своїм им'ям.
Також Ви можете увійти через одну із соціальних мереж - Увійти через соцюмережі
Оголошено місячник  добровільної здачі зброї Оголошено місячник добровільної здачі зброї По факту розтрати міжнародної допомоги  в Ладижині відкрито кримінальне провадження По факту розтрати міжнародної допомоги в Ладижині відкрито кримінальне провадження Ладижин потопає у хащах амброзії Ладижин потопає у хащах амброзії В центрі Ладижина  зявилось «джерело»   невідомого походження В центрі Ладижина зявилось «джерело» невідомого походження 	В  Ладижині розгортається  нова медіа-війна навколо комунального радіо В Ладижині розгортається нова медіа-війна навколо комунального радіо Екологи запустили новий еко-проект Екологи запустили новий еко-проект "Екологічна карта Ладижина" Ладижинське водосховище зазнало екологічного впливу Ладижинське водосховище зазнало екологічного впливу   В Ладижині відбувся  перший регіональний екологічний форум «Суспільство ЗА чисте виробництво» В Ладижині відбувся перший регіональний екологічний форум «Суспільство ЗА чисте виробництво» В Ладижині відбувся творчий вечір молодої  поетеси Марійки Брушницької В Ладижині відбувся творчий вечір молодої поетеси Марійки Брушницької   І знову про Четвертинівку.  Конфлікт навколо  передачі майна триває. І знову про Четвертинівку. Конфлікт навколо передачі майна триває. Громадськість запустила новий проект: «Поділля:  ойкумена-інкогнита.  В пошуках минулого». Громадськість запустила новий проект: «Поділля: ойкумена-інкогнита. В пошуках минулого».  Ладижинська громадська рада запустила власний  сайт Ладижинська громадська рада запустила власний сайт Екологи: В Ладижинських хуторах розпахали   під буряки скіфські кургани Екологи: В Ладижинських хуторах розпахали під буряки скіфські кургани 33 канал: Проти екс-працівника колонії сфабрикували справу із наркотиками? 33 канал: Проти екс-працівника колонії сфабрикували справу із наркотиками?

Логін
Пароль