Публікації

Право на пенсію чи примусовий гніт?

Як боротися з податковим раєм, який влаштувала підприємцям коаліція, себто як законно захистити себе від Закону, сьогодні шукає відповідей кількамільйонна армія підприємців. Мова іде про ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким наша коаліція опікуючись про підприємців тим самим загнала в глухий кут.

Якщо минулого року народні обранці з тріском провалили такий саме законопроект, опікуючись майбутніми виборами, після чого Уряд Тимошенко прийняв скандальну постанову Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 року №366, то цього року використовуючи ті самі гасла та патетику про опікування майбутньою пенсією підприємців, шановні обранці таки проголосували за те, за що рік тому рука не піднімалась. Представники опозиції за логікою не підтримали новий Закон, бо тепер ролі змінились і не личить опозиції не опікуватись своїм рейтингом.

Так що ж робити? Правових підстав для несплати підвищення внесків того року було достатньо, ті хто не платив, не прогадали, - окружний адміністративний суд міста Києва 28.09.2009 року визнав незаконною та скасував постанову Кабміну. Цього року все набагато складніше, у коаліції вистачило голосів, щоб протягнути зміни в Закон, а тому минулорічна модель поведінки вже не має під собою ніякої основи.

Для того, щоб сформувати модель поведінки цього року, слід проаналізувати ті норми матеріального права, які можна використати на свою користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, тобто основний Закон зобов’язує сплачувати податки і збори. А де ж внески?

Згідно ст.. 46 Конституції громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших, передбачених законом.

Відчуваєте різницю? Податки і збори - це обов’язок, а страхові внески – це право.

Постає питання: а чи є законними взагалі всі Закони, що зобов’язують сплачувати страхові внески в т.ч. і пенсійні? Тобто, чи відповідають відповідні Закони про загальнообов’язкові страхові внески нормам основного Закону? Як на мене, у випадку, якщо Конституційний суд України буде розглядати питання про відповідність Конституції України Закону України від 09.07.2003 р. N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України від 02.03.2000 р. №1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Закону України від 18.01.2001 р. №2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", а також і Закону України від 23.09.99 р. №1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", рішення буде на користь підприємців, адже громадяни мають право на соціальне страхування.

Серед інших норм матеріального слід окремо згадати наступні:

1. Відповідно до ч. 1 ст. 10 Господарського кодексу України основними напрямами економічної політики, що визначаються державою, є: податкова політика, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГК України система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян.

Як бачимо, наш закон встановлює додатковий збір (внесок) внаслідок чого збільшується податкове навантаження, що суперечить принципу соціальної справедливості та чинному Господарському кодексу України.

Окремо слід згадати Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва». Так, згідно ст. 5 Закону державна підтримка малого підприємництва здійснюється за такими напрямами: запровадження спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності. Наш Закон прямим чином суперечить нормам ст.. 5 Закону щодо спрощеної системи оподаткування, адже знову ж таки встановлює додатковий внесок і порушує даний принцип державної підтримки малого підприємництва.

Підтвердженням порушення є також ст.. 11 Закону згідно якої: для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає: заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів(обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку; застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку та звітності.

Таким чином, законодавство передбачає заміну обов’язкових платежів – податки і збори( про внески не йде мова, згадайте норми Конституції України) сплатою єдиного податку.

Згідно ст.. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Маємо наступний висновок: З А К О Н У К Р А Ї НИ Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" порушує принцип верховенства права, порушує норми Конституції України та не відповідає їй.

Єдиним виходом є подання в Конституційний суд України. Хто це повинен зробити? Безперечно, це буде перевіркою на «вшивість» опозиції, яка вже повинна була звернутися з таким поданням до Конституційного суду України.

Якщо опозиція цього не робить, то потрібно її спонукати до цього. З цією метою правильною моделлю поведінки для всіх без виключення підприємців є наступні кроки:

1. Надсилання листів, звернень, телеграм на адресу опозиції ( опозиційний уряд) з вимогою звернутися в Конституційний суд України, проведення масових акцій протесту щодо спонукання опозиції до дій;

2. Подання позовів до суду на підставі вищевказаних норм матеріального права.

З цього приводу слід навести норми ч. 5 ст. 9 КАС України за якою у разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України ( 254к/96-ВР ), вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. Таким чином, кількість звернень до Конституційного суду України може вимірюватись тисячами.

3. Враховуючи, що у нас практично відсутня судова система, а в роботі судів використовують так собі «темники», тобто листи з рекомендаціями, як слід виносити рішення по певним категоріям справ, від вирішення яких залежить дохідна частина державного бюджету України, внески слід оплачувати. У випадку, якщо справа вирішиться позитивно, ви будете просто мати більший страховий стаж, що не є таким вже некорисним, але якщо вже проблема не вирішиться позитивно, то пенсійні фонди вам понараховують штрафні санкції, пені і т. д., тобто сума може вирости досить солідно.

4. Слід активізувати спілки підприємців, а де їх немає, створити та координувати свої дії спільно. Для прикладу, мені вже відомо, що в одному місті планують перекрити дорогу обласного значення, як форму протесту проти прийняття Закону. Уявіть, що в один день по всій Україні перекрили б більшість доріг у випадку спільної координації своїх дій. Підприємці в нашій державі на сьогодні є вибуховою сумішшю нашого суспільства у випадку, якщо зачіпають їх інтереси.



ПРИВАТНИЙ НЕЗАЛЕЖНИЙ ЮРИСТ СКАКОДУБ АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
Надання юридичних послуг та вирішення конфліктних ситуацій

Зареєстрована приватна практика
Вінницька область, місто Ладижин, тел. (04343) 6-20-07, та 097 22 950 22 Скайп: garlem20101, E-Mail: sobor24321@ukr.net