_

Андрій Скакодуб: Ладижин має розвиватись як міська агломерація

http//lad.vn.ua/gromada/uploads/images/default/d090d0b3d0bbd0bed0bcd0b5d180d0b0d186d0b8d18f-2.jpgВ Україні вже кілька років триває процес об’єднання територіальних громад. На сьогодні в Вінницькій області вже створено 24 об’єднані громади та існує 19 потенційних планів на об’єднання. Загальна кількість рад в області - 707, з яких 18 міських, 28 селищних та 661 сільських. Об’єднані територіальні громади вже є на території сусідніх районів, - Гайсинського та Тульчинського.

В перспективних планах на цей рік передбачається створення об’єднаних територіальних громад в Тростянецькому та Гайсинському районах. В Тростянецькому районі – це Ободівська та Тростянецька, в Гайсинському відповідно – Гайсинська.

Фактично процес об’єднання в Україні і в Вінницькій області відбувається штучно, всупереч прийнятому законодавству щодо суті об’єднаних громад, коли об’єднують в одну громаду населені пункти, які навіть гіпотетично ніяк не прив’язані один до одного. Для прикладу можна взяти перспективний план з Гайсинською громадою в яку планують об’єднати майже весь Гайсинський район. Такі громади, як Степашківська, Ярмолинецька, Харпацька, Басаличівська, Бубнівська, Ладижинсько-Хутірська та Губницька і територіально і економічно і географічно, і транспортно в більшості прив’язані до міста Ладижин, ніж до Гайсина. Саме тому Ладижин мав би стати центром об’єднаної громади, а не Гайсин. Але внаслідок того, що місцева влада Ладижина повністю заблокувала будь-яке об’єднання громад з Ладижином, сталась ситуація, коли гайсинська влада штучно намагається збільшити бюджет міста Гайсин. В кінцевому результаті сільські громади Гайсинського району, які будуть приєднані до Гайсина, будуть лише джерелом для формування бюджету Гайсина і будуть позбавлені будь-яких важелів впливу, маючи тільки старосту та депутата. Ладижин же втратить назавжди економічну модель розвитку як агломерації, для чого має досить непогані перспективи на сьогодні, оскільки процедури виходу із територіальних громад на сьогодні не існує.

Ще можна навести приклад об’єднання Заозернянської та Ладижинської громад. Вже майже 20 років цей процес блокує ладижинська влада, причому веде себе алогічно, оскільки про обєднання з Заозерним можна тільки помріяти, в цій громаді напевно самий кращий сільський бюджет та вже є вся необхідна інфраструктура, - дороги, водогін, газ і т.д.

Аналогічна ситуація відбувається в інших районах. Рано чи пізно районна влада через адміністративні та економічні важелі впливу штучно стягне більшість громад під районні центри і Ладижин буде адміністративно відрізаний в області не маючи жодних перспектив для соціально-економічного розвитку, не маючи, наприклад, ні нормальної лікарні, ні адміністративних установа, а буде по суті адміністративним придатком Бершаді чи Гайсина чи Тростянця.

Хто винен в тому, що процес децентралізації пішов по неправильному викривленому сценарію?

Винна держава, коли створила нерівні умови при розподілі бюджетів районних міста і міст обласного значення. Лобізм районних центрів цілком можна зрозуміти, - стягнути під себе всі села району – це єдиний шлях збільшити свій бюджет. І зрозуміло, що навколишні громади не зможуть отримати видатків на розвиток своїх населених пунктів, а після об’єднання втратять взагалі місцеве самоврядування в своїх селах, адже не будуть мати ні власних бюджетів, ні депутатів, ні сільського голови, ні власного майна, ні перспектив для розвитку. Також винна держава в тому, що не заклала в децентралізацію жодної економічної моделі для розвитку міст обласного значення, які є, як правило вже по суті центрами селищних або міських агломерацій.

Ладижин є на сьогодні центром агломерації, яка почала набувати таких ознак після приходу компанії МХП в Ладижин. На сьогодні Ладижинська міська агломерація ще до кінця не сформована і її не можна віднести до класичних агломерацій за всіма ознаками, але у випадку не штучного, а природнього об’єднання громад навколо Ладижина, а таких потенційно може бути до 15, Ладижин і навколишні громади могли б мати дуже потужний соціально-економічний розвиток. Але якщо цього не відбудеться, то від такої децентралізації не виграє ніхто. Конфліктність в штучно створених громадах буде наростати і неминуче призведе до соціальних конфліктів, коли, наприклад, в кількох селах буде ліквідована соціальна інфраструктура та перенесена в інші села або кошти на розвиток будуть отримувати громади, де буде більш пробивний староста. Втратить і Ладижин, тому що Ладижин ніколи і ніхто не буде враховувати при вирішенні адміністративних питань, будь то створення госпітального округу, чи створення окремої прокуратури чи поліції. Не буде мати Ладижин і перспектив для економічного розвитку, адже не буде мати достатнього інвестиційного потенціалу для цього, маючи обмежену територію та ресурси для цього.

Чи можна ще на сьогодні виправити ситуацію. Цілком можливо, якщо місцева влада зрозуміє свою помилку і почне агресивний процес об’єднання громад, працюючи з людьми в першу чергу. Але цього ніколи не станеться, позаяк ладижинська влада надто боїться перекроювання виборчого округу, який вже заточений, замолений, підгодований, зманіпульований під вибори однієї команди. Вибори є головною причиною, чому об’єднання громад біля Ладижина не відбудеться.

Розуміючи це єдиним варіантом, який на сьогодні залишається є залучення потенційних 15 громад в один адміністративний острів без такого об’єднання. Така можливість є. Це укладення угод про співробітництво з навколишніми громадами в різних сферах, будь то медицина, чи освіта, чи дорожнє господарство, чи екологія, чи культура. Це дозволить навколишнім громадам зберегти свої бюджети, свою самоврядну автономність, але при цьому істотно покращити якість надання послуг в своїх громадах. Ладижину б це гарантувало блокування процесу об’єднання громад в тих громадах, накопичення власного адміністративно-інституційного та фінансового потенціалу. Ладижин реально може адміністративно перетягнути сфери впливу на себе, об’єднавши громади по рівному принципу, - рівних серед рівних, дозволивши можливість реалізації спільних економічних проектів. Такими можуть бути і дорога на Ладижинську хутори і Соболівку, щоб мати зв'язок з Теплицьким районом і міст через Південний Буг в районі села Губник і навіть отримання Ладижинського водосховища для риборозведення цим громадам. Чого так прагне мер, та власне і десятки інших інвестиційних проектів.

А доки в Ладижині сплять, в сусідніх районах активно просувають штучні громади, позбавляючи їх же можливості розвитку.

Андрій Скакодуб, голова ГО «Ладижинська громадська рада»,
координатор проекту «Ладижинська міська територіальна громада»

Опублікував Arhip, 14 мая 2017
  • 0

Додати коментар

Імя:
E-Mail:
Коментар:
Введіть код: *
captcha






Адмінпанель