Довелось мені вчора терміново поміняти невелику суму російських рублів на нашу національну валюту. Зазвичай я не користуюсь послугами Приватбанку, враховуючи їх драконівські порядки при здійсненні платежів та рівень обслуговування, але вирішив таки ще спробувати раз відвідати цю банківську установу.

В системі, яка замішана на командо-адміністративній постсовковій та на скору руку тупого плагіату західних, проста завміна еліт нічого не дає і як наслідок Україна котиться в прірву деградації та руїни попри віртуальний розвиток, який анонсує то одна політична еліта то інша. Український мутант-система, як ракова пухлина захоплює розуми та продуктивність нових еліт, третій сектор, четверту владу і створює тимчасовий підвішаний стан, коли весь ресурс держави починає працювати виключно на утримання цього поламаного мезанізму, який потребує чи далі то більших капіталовкладень.

Опозиція блокує трибуну, збирає підписи, роздає інтерв’ю про варіанти розблокування, розвішує по Верховній Раді плакати та загалом створює такий-собі флеш-моб в законодавчому органі, який вже давно окупували нахабні «бєспрєдєльщіки» з Данбасу.
Від того, що трибуна заблокована, влада страшенно нервує, збирає наради, причому вночі, годинами радиться про те, як піти на консенсус з опозицією…

Вчора перебуваючи в місті Києві у справах видалась можливість зустрітись з народним депутатом України від партії УДАР, заступником голови комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці Павлом Розенко з яким я досить давно спілкуюсь через соціальну мережу Фейсбук.

Пропонується повний перелік нардепів-українофобів.

Пропоную сьогоднішні короткі поетичні мініатюри ( в стилі французького поета Ежена Гільвіка) на російській мові. Не знаю, чому, але цим стилем можу писати виключно російською мовою.

Прошу Вас допомогти мені у вирішенні такого питання: Я є пенсінером по віку і є чорнобильцем 4 категорії. пішла на пенсію в 50 років. Також я зареєстрована підприємцем і перебуваю на обліку в ПФ міста Ладижин. В грудні місяці мені пенсійний фонд повідомив, що я повинна сплатити пенсійні внески за 2011 та 2012 рік на тій підставі, що я не досягла пенсійного віку згідно нової пенсійної реформи. Але ж я маю пенсійне посвідчення, де написано. що я є пенсінером по віку, пенсію отримую вже більше двох років, як пенсінер по віку. Як таке може бути? Чи правильно вчиняє тут Пенсійний фонд?

24.12.12.

22.12.2012 року

А день сьогодні струменить.
Пливе і йде за небокраєм.
Небесна мрійлива блакить
І помах сонця, в зимнім раю.

22.12.2012 року

Присвячується всім учасникам творчої розвідки «Шевченківські голоси» по Черкащині в вересні 2012 року

Я плачу.
Живу.
Распыляюсь.
Казню
Свои
Годы
И смысл…
Но в плахе
Своей, -
Возрождаюсь.
Молюсь,
И хватаюсь
За жизнь…

А завтра всі помруть,
А сонце буде,
І будуть на землі вітри гулять,
І буде ніч,
І буде день,
І будуть… мільярди душ пред Господом стоять,
І будуть всі молитися на вічність, -
Пригадувать молитви для буття,
Лише не буде нас, мільярдів грішних,
На цій планеті, де народилося життя.

Пісня у авторському виконанні поетеси, прозаїка, барда Світлани Баламут, учасниці регіонального літературно-мистецького об*єднання "Стожари" міста Ладижин. Автором слів та музики до пісні " У меня нет имени" є Світлана Баламут. Проживає автор в смт. Тростянець Вінницької області. Дебют пісні відбувся під час урочистостей з нагоди 11 річниці від створення літературно-мистецького об*єднання "Стожари", яку стожарівці відзначають традиційно в грудні місяці.

Пісня у авторському виконанні поетеси, прозаїка, барда Світлани Баламут, учасниці регіонального літературно-мистецького об*єднання "Стожари" міста Ладижин. Автором слів та музики до пісні " Я хочу щастя мати" є Світлана Баламут. Проживає автор в смт. Тростянець Вінницької області. Дебют пісні відбувся під час урочистостей з нагоди 11 річниці від створення літературно-мистецького об*єднання "Стожари", яку стожарівці відзначають традиційно в грудні місяці.

едемських сторічних земель
безземельних колгоспників
з кайлом в руках
і з «совком» в головах…
не можем знайти
далеко іти?..
в принишклих обіймах
стрічають жнива
ні зернинки-краплинки і проса
земля стоголоса
не дала
віддала панам комуністам
з серпом і намистом
п-п- підприємцям
партійним взаємцям
тепер їх багато
на вибір і хату
запалять
своїм помаранчевим ксивим
УПАдівським полум’ям слави
…так…так… вчімо з люлі
щоб діти почули
а потім відчули
конформність в роботі
профспілки на зльоті
на захисті «мощей»
директорських клятих
літеранів вшановують
пам'ять дарують
світи і квартири
щоб писки закрили
за зброю не взялись
державні пройдисвіти
сором створили
кастетні обличчя
зім’яті узбіччя
ущент спаплюжені
наші роки
коли ми були молоді
нові донецькі
казали служити
шмагали із косами
наше сумління
і в комір очима
лихими гляділи
останні копійки
потворно хапали
тягли нас у морок
у шахти
дробити зап’ястя
об камені-муки
щоби грощі-суки
собі лиш хапати
ми їли?
і знали
що лиш бараболя
і сало
і воля
земні обереги
блідого вкраїнства
відсів материнства
весь час споглядалось
і Боги здійняли …сь
полишили землю
пішли у світи
до інших молити …сь
а нам московіти
наврочили долю
у Боги пошились
пізнали жіноцтво
свідомість здійняли
до самих ілюзій
а ми сподівались
народи ми браття
слов’яни-древляни
дружили-тужили
віками з сапою
за хрестик в долоню
ми волю продали
і майже сконали
коли нас німецькі
проклятії Ганси
з радянським Іваном
в яри заганяли
минуле століття
стопи лихоліття
важкою ціною
позначили роки
мільйони у землю.
мільйони до строку…
історія
браття -
велике багаття
де дрова палають
і душі без черги
весь час потрапляють
земні обереги
кати-печенеги
а ми при дорозі
сліпі і без Бозі
клянчимо гроші
щоб були хороші
на хліб і на пиво
на євроквартири
щоб були МИ схожі
на Гансів чи Янкі
свої ми святині
весь час продавали
і буде пустеля пустельна
між нами
і євро стандарти
і ганси-панами
а може москальські
а може ми самі
кобзар в павутинні
Шевченко у глині
завішані рясно
регалії-статки
посмертні нотатки
дівчата на панщині
в піхви встромляють
і честь споминають
в минулих обіймах
десь там на Вкраїні
де край в небосхилі
давно загубили
свою Батьківщину
здали на поталу
бісівським народам
собі лиш
Чорнобиль-спокуту лишили
а боги питають
хто цар у нас нині?...
дурний зрозуміє
кріпак і на волі
зостанеться тим
кому воля
як пекло
а матінка рідна
наша Вкраїна
народить нас знову
і землю чудову
залишим собі
де я
там і ви
мої побратими.