Завантаження. Почекайте будьласка...
Головна сторінка - Статьи Юлія Моспана посмертно відзначили за розробку в галузі ТЕС

Юлія Моспана посмертно відзначили за розробку в галузі ТЕС

http//ua-ekonomist.com/uploads/posts/2013-07/1373887095_rozrobka1jpg.jpgЙдеться про розробку на тему: „Підвищення маневреності, надійності й економічності енергоблоків із пиловугільними і газомазутними котлами та ефективності систем теплопостачання“. На чолі наково-дослідницького колективу — два професори Інституту енергетики та систем керування, доктори технічних наук, завідувачі кафедр теплотехніки та теплових електричних станцій Йосиф Мисак і автоматизації теплових та хімічних процесів — Євген Пістун.

Крім цього, у складі колективу працювали науковці інших вишів та установ, а також представники підприємств галузі — професор НТУУ „КПІ“ Любов Кєсова, провідний науковий співробітник Інституту газу НАН України Ісаак Сігал, президент корпорації „Енергоресурс-інвест“ Іван Ніронович, заступник начальника котельного цеху ВАТ „Льві-вОРГРЕС“ Михайло Клуб, керівник групи котельного цеху ВАТ „ЛьвівОРГРЕС“ Іван Винницький і Юлій Моспан - посмертно (працював на Ладижинській ТЕС).

А в основі розробки — результати напрацювань в понад п’ятнадцять років для докорінного поліпшення роботи теплових електростанцій.
- Проблема роботи енергетичних котлів, що спалюють органічне паливо, зокрема, вугілля, є дуже актуальна, —підкреслює важливість досягнення Йосиф Мисак. — Українські електростанції (в тому числі всі п’ять атомних) свого часу були спроектовані на роботу в базовому режимі, тобто без зміни навантаження впродовж певного періоду (наприклад, протягом доби). А коли розглянути графіки навантаження енергосистем, то ми бачимо (і в побутовому секторі, й в промисловому), що в часи пік (у побутовому секторі це ранковий час і післяробочий) нам треба більше електроенергії, ніж уночі й вдень між цими піками. І через це виникло питання, як беззбитково перевести енергетичні блоки з пиловугільними і газома-зутними котлами (тобто ті блоки, які працюють на органічному паливі) в маневрений режим (часті пуски nf зупинки потребують великих затрат). Це є народногосподарська загальнодержавна стратегічна проблема.

За ці роки науковці виконали цілу низку досліджень. Зокрема, перші стосувалися переведення енергоблоків 300 МВт у режими навантаження 330 – 340 МВт. Таким чином, не будуючи нові енергоблоки, на вже існуючих отримали додаткову потужність, яку можна використовувати в часи пік.

— Крім цього, ми аналізували, як можна зробити, щоб у маневреному режимі зі зниженням навантаження в широкому діапазоні енергоблоки працювали економічно, — продовжує професор Йосиф Мисак. — Ми запропонували інші режими роботи — на ковзних параметрах пари, які дозволили також зекономити паливо й енергію. Ці результати були широко впроваджені на електростанціях України, Росії, інших держав світу. І на сьогодні практично всі електростанції, які працюють на вугіллі, на органічному паливі, працюють на ковзних параметрах.

Ще одна проблема, яку слід було вирішити, — ефективність спалювання органічного палива. Якщо спалювання газу і мазуту вона не стосується, то певні марки вугілля мають достатньо низький вихід летких речовин. Відтак науковці разом із колективом Ладижинскої електростанції розробили нові ефективні схеми — триступеневе спалювання вугілля. По-перше, така схема дозволила зекономити газ, перейти на вугілля, по-друге, знизити обсяги викидів оксиду азоту. На Трипільській електростанції (на котлах ТПП-210 А) науковці запропонували подачу вугільного пилу високої концентрації, яка також, з одного боку, достатньо ефективна, а з другого — зменшує капітальні витрати й витрати на ремонтні роботи при зношуванні пилосистем (пилопроводів та іншого устаткування). Така схема в 15 (!) разів зекономила кошти на ремонтні роботи. Окрім цього, вона дозволила зменшити обсяги викидів оксиду азоту в атмосферу до 21 відсотка. Було розроблено ще низку цікавих схем. І всі ці схеми були скеровані на підвищення маневреності енергоблоків: схема підсушування палива (надмір вологи негативно впливає на ефективність роботи кульових барабанних млинів), схеми автоматизації та оптимізації кульових барабанних млинів, які також впроваджені на багатьох електростанціях, зокрема на Бурштинській ТЕС.

Натомість науковці під керівництвом професора Євгена Пістуна давно працюють над вимірюванням енергетичних потоків (саме від них залежать економічні показники, а відтак ефективність роботи теплових електричних станцій). Результати проекту захищені патентами, опубліковані в технічних статтях, доповідалися на міжнародних конференціях, а головне — є впровадження, до того ж не лише в Україні, а й за кордоном.

- На багатьох електростанціях України працюють кульові барабанні млини, які розмелюють вугілля, —розповідає професор Євген Пістун. — Вугільний пил, як повітря, надходить у пальники і горить. Ті барабанні млини є дуже енерговитратні. Це становить приблизно 2% виробленої енергії на електростанції — це величезні гроші. То ми віддавна ведемо роботи, щоб оптимізувати ті процеси. Наші результати внесено в проект на здобуття Державної премії України. Ми перші запропонували системи вимірювання кількості вугілля в млині, який обертається, і розробили систему автоматичного регулювання та оптимізації процесу розмелювання вугілля. Тобто з регуляторами, які ми розробили, така система максимально ефективна. Наші системи працюють у багатьох країнах світу.

Отож економічна частина розробки галицьких політехніків, відзначеної Державною премією, стала основою для розрахунку техніко-економічних показників усіх електростанцій України.

Результати впроваджено не тільки в Україні, а й в Росії, Білорусі, Прибалтійських державах, Сербії, Польщі, Хорватії, Румунії, Молдові, Китаї, В’єтнамі, Нідерландах, загалом у понад 13 країнах світу. Економічний ефект від впровадження роботи, тільки частково підтверджений для України, становить 1 млрд. гривень, а з урахуванням інших країн світу — понад 2 мільярди доларів США.

Ігор Галущак
Ярослав Мельник
Львів

Джерело: http://ua-ekonomist.com/2888-lvvskih-poltehnkv-vdznachili-za-rozrobku-v-galuz-tes.html
21 липня 2013 | | Автор:Arhip | Переглядів: 916 Коментарів: 0

Додати коментар

Ви зайшли на сайт як незареєстрований.
Ви можете зареєструватись або увійтипід своїм им'ям.
Також Ви можете увійти через одну із соціальних мереж - Увійти через соцюмережі

Логін
Пароль