Завантаження. Почекайте будьласка...
Головна сторінка - Статьи В Ладижині жінку мало не вбило струмом!

В Ладижині жінку мало не вбило струмом!

http//zakarpattya.net.ua/postimages/news/2012/5/opasno.jpgДо газети зателефонувала жителька Ладижина, що проживає в будинку 35 "а" по вулиці Будівельників. З відчаєм у голосі благала хоч якоїсь справедливості
-Я вже чотири дні лежу, не встаючи через недбалість відповідних комунальних служб, які просто не виконують свою роботу, - розповідає наша читачка. - До мене приїхав онук з Росії на літні канікули. Звичайно діти граються собі в дворі, і він каже мені: "Бабуся, там на першому поверсі перила "б'ються" током".
В неділю, в другій половині дня, я поверталася з городу, звичайно мене зустрічає онук, я, як завжди, вхоплююся за перило, щоб легше було підніматися, однією рукою, а іншою зачиняю металеві двері, що відкриті, і таким чином замкнула своїми руками струм. В ту ж секунду мене почало трусити, я відчула, як струм від рук перейшов по всьому тілу до ніг. Дякувати Богу, я ще в той момент розуміла, що потрібно хоча б відірвати одну руку, мені це вдалося. Таким чином, я вирвалася з рук смерті. Мені сусіди допомогли піднятися в квартиру з онуком, який перелякався ще більше, ніж я, оскільки все це відбувалося на його очах.
Як тільки я прийшла трішки до тями, мені стало дуже страшно, що там проходить маса народу за день, а особливо - діти. Я від жаху та тривоги за інших людей починаю телефонувати в усі служби ЖКГ "Добробут", щоб дослідили, що це таке відбувається. Телефонувала і електрикам, і сантехнікам, як мінімум 8 разів, ніхто слухавки так і не взяв.
І тут я подумала, може хоч ЖКГ ЛТЕС допоможе. Добрі люди дали мобільний телефон, я зателефонувала електрику, і він вмить відреагував.
За його словами, мешканці першого поверху, в першій квартирі, підключали дзвінок і пошкодили цвяхом дроти, внаслідок чого струм почав проходити. Крім того, сусіди навпроти - адвокатська контора, що поставила металеві двері, які стали провідником струму також.
Після електрика я одразу викликала "швидку". Вона приїхала та надала необхідну допомогу.
Наступного дня я зателефонувала в міліцію. Слухавку взяв Юрій Гненний. Мене особливо вразило, що такий випадок не був зафіксований. Тому я зробила висновки, що "швидка" навіть не повідомила міліцію про такий виклик.
Міліція приїхала, склала акти про даний факт. Я, звичайно, рухатися не можу, лежу усі ці дні, а в голові лише одні думки, що ж буде далі, як це працюють наші служби, чи все закінчиться добре, і як відреагує мій організм на взаємодію зі струмом.
Вирішую зателефонувати Олійнику - заступнику мера по ЖКГ. Пояснюю йому ситуацію, розповідаю, що сталося, і, звичайно, від мене звучить запитання, як це немає жодного чергового електрика? В мене склалася така ситуація, я не можу навіть звернутися по допомогу?
На що мені була така відповідь: - Ми поскорочували персонал, щоб вам менше було коштів платити за обслуговування будинків, але якщо вам потрібно, то я вам дам мобільний електрика". На цьому наша розмова закінчилася, оскільки сенсу її продовжувати з таким підходом до роботи просто не було.
Повісивши слухавку, я почала аналізувати нашу розмову та відповіді заступника мера.
Виходить, вони нам економлять наш бюджет, але практично ціною нашого життя.
Адже, якби я не зуміла в той момент вирватися з полону смерті, це б закінчилося трагічно. Наступне, що я зрозуміла, виходить, що ми маємо витрачати свої кошти, щоб робити роботу комунальних служб, шукати електриків тощо. Де ж та економія? Найбільше, що мене просто вбило в цій ситуації - коли я почала набирати електрика, він був поза зоною досяжності. Згодом, коли він з'явився в мережі, він просто не взяв трубки. Ось так працюють люди, яким ми сплачуємо щомісяця.
Вже пройшло чотири дні з того моменту, як мене вразило струмом. Лише сьогодні я почала вставати, щоб хоча б самостійно випити води.
Лежу собі і думаю: за що я постраждала? - А ні за що. Просто хтось некомпетентно вирішив собі поставити дзвінок в квартиру, а служби не вважають за потрібне виконувати свою роботу. Ось тобі і демократія, і свобода слова, і захист громадян.
Соромно за нас, за наше місто, виходить, що ми такі причепурені на перший по-гляд, а копнути глибше - повний хаос та безпорядок. Звертаюся до всіх мешканців Ладижина: не бійтеся говорити правду, не мовчіть, коли з вами не рахуються.
27 червня 2012 | | Автор:Arhip | Переглядів: 1055 Коментарів: 0

Додати коментар

Ви зайшли на сайт як незареєстрований.
Ви можете зареєструватись або увійтипід своїм им'ям.
Також Ви можете увійти через одну із соціальних мереж - Увійти через соцюмережі

Логін
Пароль