Ладижин яснозорий

***

Ладижин яснозорий, ти мрій моїх колиска,
Моєї долі пісня, любові і добра.
Пишається тобою земля моя Подільська –
Я вірю: слава злине про тебе до Дніпра!

Були часи жорстокі на цій землі священній,
Дзвін шабель смертоносний здіймався аж до хмар!
Лилася кров рікою у боротьбі пекельній.
Звільнився наш Ладижин від шляхти та татар.

Сплять вічним сном солдати, під вічним чистим небом.
Суворі обеліски кричать у небеса, –
А матері в зажурі ще й досі йдуть до тебе…
А на граніт, мов сльози, скрапує роса.

Ладижин сивочолий, моя незборна земле!
Хай буде чистим плесо твоїх блакитних рік!
У тиші вечоровій молюсь за тебе, земле!
Будь вільна і багата назавжди і повік!