Бурячок

Колись ми жили без достатку.
Але не були злидарями:
Намочим сухарів в горнятку,
Всі наїмося - і до мами…
Погладить кожного пестливо -
І ми щасливі.

Буряк печений з огірочком
Я їла в школі з рукава:
- Дивись, Ганнусю, їж в куточку,
Аби не бачив хто бува.
-Щоб не сміялися, не обзивалися!

Так хочу повернути час,
Зібратись в купочці з сім’єю,
І мама, й тато, й трійко нас -
Поласуватися тією картопелькою із димком,
І юшечкою з часником.
Батьки - як квіти,
Ми – малі діти.

Тепер у нас є все, дай Боже!
І гріх жалітися. Не гоже.
Але буває мить така,
Що хочу того буряка,
Печеного, із огірочком…
-Чого ти плачеш, моя дочко?
-Не плачу, я рідненька мамо.
Це роки котяться сльозами.
2002 р.